Для кожної дитини уміння грамотно і правильно викладати свої думки є по-справжньому важливим. Як тільки дитина починає вчитися писати, батьки і вчителі намагаються відразу ж прищепити йому навички грамотного письма.

Інструкція

На жаль, багато дітей роблять помилки навіть при написанні найпростіших слів. Щоб навчити дитину грамотно писати, доведеться витратити певну кількість часу і зусиль. Іноді доводиться чути про таке поняття, як “вроджена грамотність”. Але грамотність не буває вродженою – придбати цей навик можна тільки в процесі розвитку, і чималу роль в придбанні навичок грамотного письма грає оточення дитини. У першу чергу необхідно звернути увагу на те, як часто дитина читає, і які книги він вибирає для читання. Чим більше книг прочитає дитина, чим більш широкий спектр слів буде зустрічатися в цих книгах – тим грамотніше він буде писати. Зорова пам’ять вихоплює з тексту часто вживані слова, і потім допомагає їх відтворювати при написанні.
Але навіть діти, які дуже люблять читання, часто пишуть диктанти правильно і добре – а от в процесі переписування тексту допускають прикрі помилки. У цьому випадку виною всьому дитяча неуважність. Тому для того, щоб навчити дитину грамотно писати, необхідно допомогти йому зосередитися – а значить, забезпечити максимально спокійні та комфортні умови для виконання завдань. Зрозуміло, під час занять не варто відволікати увагу дитини на будь-які побутові питання, телевізійні програми, ігри та інші справи. Допомагає і часте написання диктантів – в цьому випадку, чим більше буде практики, тим краще. Необхідно хоча б кілька разів на тиждень влаштовувати імпровізований диктант – диктувати дитині кілька абзаців з цікавої книги, шматок статті з пізнавального журналу або просто текст із спеціального збірника. Дитина навчиться швидко і правильно писати, добре сприймати інформацію на слух і не бояться шкільних диктантів.

Багато працюючі мами і тата в віці двох-трьох років віддають дитину в дитячий сад. Дуже бажано, щоб до цього віку малюк вже вмів самостійно одягатися.

Інструкція

На жаль, дворічні діти, які тільки починають одягатися самостійно, часто роблять все дуже повільно і невміло. Тому завдання батьків полягає в тому, щоб допомогти дитині навчитися одягатися самостійно. Зрозуміло, далеко не у всіх батьків вистачає терпіння дивитися на те, як дитина биту годину намагається надіти на себе річ, яку дорослі одягають за хвилину. Для того, щоб навчитися шнурувати черевики або застібати гудзики, дитині необхідно постійно розвивати дрібну моторику рук. А дорослим необхідно кожен раз, допомагаючи дитині одягатися, пояснювати всі свої дії – чим зрозуміліше, тим краще. Щоб допомогти дитині навчитися одягатися швидко і без нервування, почніть з самою зручною і простою одягу. В ідеалі це мають бути футболки та светри простого крою, штанці із зручною застібкою, курточки з мінімумом зайвих деталей.
Щоб дитина відразу навчився розуміти, де особа одягу, а де – виворіт, постарайтеся набувати для нього одяг з малюнками. Взуття має бути простою і зручною, а горловина на одязі – широкої, щоб дитина справлявся з нею без особливих проблем. Складайте дитячий одяг в місце, доступне для дитини. Придумайте ігри, які передбачають вдягання або переодягання, в ігровій формі такі навички прищепити дитині набагато легше. Якщо малюк одягнувся неправильно, не варто відразу його критикувати – похваліть його за самостійність, і поясніть, що він зробив не так. Покажіть, як це робиться правильно. Сьогодні існує безліч розвиваючих іграшок, які призначені для навчання дитини навичкам самостійного одягання (шнурівці взуття, застібання гудзиків). Можна використовувати такі ігри, але можна обійтися і без них. Головне – не позбавляйте дитину підтримки і будьте поруч, щоб дати пораду або підказку.

Людина по своїй суті є не тільки біологічним, а й соціальною істотою, тому мовна функція дозволяє йому адаптуватися до навколишнього світу, налагодити комунікацію з іншими членами суспільства, швидше і ефективніше розвивати власні навички.

Інструкція

Для того, щоб мовна функція дитини розвивалася динамічно і повноцінно, необхідно допомагати йому в цьому – просто кажучи, потрібно навчити дитину говорити. Процес навчання умовно можна розділити на кілька етапів – і самий перший з них починається ще в дитячому віці. Маленька дитина вчиться лепетати, видавати звуки, що віддалено схожі на звуки людської мови, слухати дорослих. У цьому віці необхідно частіше спілкуватися з дитиною, проговорювати зрозумілі та знайомі йому слова. Тоді вже у віці одного року дитина буде вміти сам говорити найпростіші слова, пов’язані з повсякденним життям – наприклад, мама, тато, дай, чашка, їсти. Намагайтеся не говорити на так званому “дитячому мовою”, заснованому переважно на звукоподражании (ням-ням, бух, ав-ав, бі-бі і т.д.). Краще поставте перед собою завдання всі слова говорити правильно, щоб дитина запам’ятовував коректне звучання кожного слова.
Дворічні діти зазвичай вже знають і вміють застосовувати від двадцяти до ста простих слів. Батьки повинні звертати увагу на якість говоріння і на той темп, в якому зростає кількість використовуваних дитиною слів. Якщо дитина вживає одні букви замість інших або зазнає труднощів під час виголошення деяких звуків (наприклад, “р”, “ш”, “с”, “ж”, “л”) – необхідно якомога раніше звернутися до логопеда. Фахівець зможе допомогти малюкові розвинути голосовий апарат і навчитися ним правильно володіти. В деяких випадках такі труднощі є минущими, і самі по собі зникають у міру дорослішання дитини. Але іноді для того, щоб навчити дитину говорити, доводиться вдаватися до сторонньої допомоги. Коли ж починати бити тривогу? Пам’ятайте, що в три роки дитина вже повинен вміти спілкуватися з однолітками з використанням хоча б максимально простих фраз (“підемо гуляти”, “дай мені відерце”, “давай грати машинкою”). Якщо ваша дитина не може цього робити, значить, є сенс відвідати дитячого психолога, так як це свідчить про погано розвинених комунікаційних навичках і в майбутньому може обернутися серйозними психологічними проблемами.

Багато людей мріють навчитися красиво говорити – дуже часто вміння виразно висловлювати свої думки вважається одним з основних факторів успіху та реалізації в житті, в першу чергу, зрозуміло, у професійній діяльності.

Інструкція

Уміння чисто говорити не дано людині від народження – хоча багато хто впевнений у зворотному. Мовні навички необхідно розвивати і вдосконалювати, причому робити це можна протягом усього життя. Основним інструментом, що допомагає зробити мова приємною і зрозумілою, є голос. Статистика свідчить, що низькі голоси (і чоловічі, і жіночі) сприймаються слухачами завжди найбільш позитивно. Набагато складніше донести свої думки людини, від природи володіє високим, верескливим голосом. Втім, голос теж можна розвивати і вдосконалювати. Але для того, щоб навчитися красиво говорити, одного приємного голосу недостатньо. У першу чергу гарна мова увазі повна відсутність слів-“паразитів” (найчастіше це слова або словосполучення “ну”, “це”, “коротше”, “в принципі”, “як би”, “насправді” і т. д.). Від таких слів необхідно позбавлятися. Крім того, якщо Ви хочете навчитися красиво і виразно говорити, намагайтеся не допускати занадто довгих недоречних пауз між словами, а також зверніть пильну увагу на зв’язність мовлення.
Найбільш поширеними недоліками мови, негативно впливають на її зв’язність, є неправильні дієслівні форми, розбіжність часових і відмінкових закінчень і тому подібні помилки, часто здійснюються людьми. Щоб говорити легко і невимушено, необхідно розширювати свій словниковий запас. Для цього необхідно частіше читати книги різних жанрів, а також якомога більше і частіше спілкуватися з незнайомими Вам людьми, аналізуючи особливості їх мови і формуючи нові для себе фрази. В ідеалі необхідно досягти того рівня, на якому в будь-якій ситуації Ви зможете спілкуватися з людьми за допомогою рівною, мелодійної мови з коректними емоційними відтінками і смисловими паузами. Тоді ніяка, навіть сама раптова ситуацій не застане Вас зненацька, і Ви будете правильно говорити, спілкуючись на будь-які теми – навіть на ті, які Вам не дуже-то і знайомі. Відмінною грою, часто використовуваної для тренування інформаційної наповненості мови, є розмови “ні про що”. Для цього потрібно декілька учасників, кожен з яких вибирає своєму опонентові будь-який предмет, про який той повинен розповідати не менше п’яти хвилин, використовуючи зв’язний літературний текст. Завдання можна поступово ускладнювати.

Існує декілька ефективних прийомів, які можуть допомогти будь-якій людині в процесі написання статті.

Інструкція

Зрозуміло, кожна людина володіє власним стилем, але є й універсальні правила написання текстів, які можна застосовувати на практиці практично завжди. Використовуючи ці прості принципи, Ви зможете швидко і якісно написати статтю, незалежно від того, яка тема знаходиться у Вас в розробці. У першу чергу необхідно визначити мету статті та записати її для себе. По ходу написання тексту Ви будете намагатися якомога краще розкрити тему, а значить, як можна ближче підійти до тієї мети, яка була визначена Вами з самого початку. Після цього необхідно викласти мету статті в заголовку, частково розкрити її в невеликому (чим коротше і лаконічніше, тим краще) передмові до статті, а потім – ще раз – в першому абзаці тексту. Цей нехитрий прийом дає читачеві можливість відразу ж визначити, чи підходить йому даний матеріал і чи варто йому витрачати свій час на його прочитання. Читачі в більшості своїй по достоїнству оцінять такий раціональний підхід до висвітлення тієї чи іншої теми.
Зрозуміло, якщо Ви плануєте написати статтю невеликого розміру – передмова можна і не робити, але в будь-якому випадку постарайтеся частково розкрити тему статті для читача вже в першому абзаці. Після цього необхідно створити невеликий план статті, що складається з п’яти-восьми пунктів. Спочатку така підготовка здасться Вам марною тратою часу, але в міру набуття досвіду Ви зможете витрачати на написання плану мінімум часу, а користь при цьому буде максимальною. Звичайно, можна наспіх скласти статтю і без ретельної підготовки – але тоді стрункість викладу думки в тексті може бути порушена. Після цього Вам залишається тільки заповнити всі пункти плану матеріалом – тобто викласти свої рекомендації, думки, міркування та історії. Щоб стаття була більш читабельною, можете додати до свого авторського стилю трохи іронії або самоіронії. І не забудьте в кінці кілька разів перечитати все, що Ви написали, так, ніби Ви бачите цей текст вперше.