Кожен раз, вибираючи подарунки друзям або родичам, хочеться подарувати щось неабияке, оригінальне. На жаль, купивши штучку в магазині немає ніякої гарантії, що такий немає в ювіляра або ж хтось не прийде з таким же подарунком. Є один простий вихід – зробити подарунок своїми руками.

Інструкція

Варіантів, що ж саме можна зробити, використовуючи лише свої золоті руки і фантазію, безліч. Зупинимося на тому, як зробити малюнок на футболці. Для цього потрібно приготувати саму звичайну бавовняну футболку, і далі діяти згідно нехитрих правил, для втілення, задуманого в реальність.
1. Для початку варто визначитися, що повинно бути зображено на футболці. Малюнок може характеризувати як особистість людини, так і його професійну сферу, містити просто жартівливий малюнок або ж автопортрет, варіантів багато.
2. Володіючи хорошими художніми здібностями, ви зможете з легкістю створити малюнок самі. Але якщо малювання це не ваша стихія, не впадайте у відчай – в Інтернеті можна знайти безліч картинок, а також в журналах або книгах. Слід врахувати, що папір, на яку нанесений малюнок, повинна бути щільною. Важливо, щоб колірна гамма малюнка гармоніювала з кольором футболки та її фактурою.
3. Виготовте два трафарети. Взявши перший з них, акуратно виріжте малюнок по контуру.
4. Ті частини, які передбачаються бути в іншому кольорі, слід вирізати на другому трафареті.
5. Для нанесення малюнка на футболку, знадобиться надстійкий фарба, яка витримує прання і не розпливеться по тканині. Як правило, такі фарби закріплюють, проглажівая праскою. Надіньте рукавички, щоб не забруднити руки фарбою.
Перед нанесенням фарби, слід розправити поверхню футболки, використовуючи лист картону. І нарешті, перший трафарет прикладаємо до обраного місця на тканині і зафарбовує його потрібним кольором.
6. Дочекавшись, поки фарба підсохне, викладаємо другому трафареті і також зафарбовуємо його іншим кольором. Чекаємо повного висихання фарби, закріплюємо малюнок праскою і все, шедевр готовий!
Є ще один спосіб нанесення малюнка, використовуючи спеціальний папір і струменевий принтер.
Для початку потрібно придбати необхідні матеріали. Крім футболки нам знадобиться спеціальний папір для струменевих принтерів, за допомогою якої роблять переводки на речі. Ми вибрали папір AVERY 3275 8 1/2 “” x 11 “”. Також знадобиться кольоровий струминний принтер і праска.
Приступимо до написання малюнка, після чого обов’язково потрібно перевернути його в дзеркальному відображенні. Фотографію можна підготувати в фотошопі.
Роздруковуємо фотографію на звичайному струменевому принтері, вибравши режим з найкращим якістю. Потім слід акуратно вирізати малюнок по контурам.
Після чого, на зазделегідь заздалегідь футболку, кладемо перевернуту заготовку і починаємо пропрасовувати її праскою, уникаючи різких рухів, час пропрасовування близько однієї-двох хвилин. Потім чекаємо, поки наша аплікація охолоне до кімнатної температури і приступаємо до зняття паперу, для цього можна взяти пінцет, або просто поддевом нігтями.
Як виявилося, зробити малюнок на футболці, досить просто! Після декількох нехитрих маніпуляцій – отримуємо неперевершений результат. А головне, що з самої простої речі – вийшла оригінальна дизайнерська річ.

Діамант, в перекладі з французької означає “блискучий”, багатьох він так і манить до себе своїм блиском і вишуканістю, але це все притаманне лише справжнього каменю.

Інструкція

Визначити справжність діаманта більшою мірою зможе лише фахівець. Але не завжди є можливість звернутися за порадою до профі. Все ж є кілька способів перевірити діамант в домашніх умовах.
Ці поради допоможуть вам розрізнити відверту копію та оригінал. Приготуйтеся уважно оглянути діамант, з усіх сторін, ретельно, враховуючи його унікальну можливість заломлення світла.
1) Камінь, який не укладено в оправу, можна покласти на лист газети або журналу, не важливо, головне щоб там був текст. Якщо через камінь проглядаються букви, і вже тим більше вони збільшуються в розмірах – це підробка. Істинний же діамант не дозволити побачити ні цифр, ні букв і вже тим більше не стане працювати як збільшувальне скло.
2) Посвітивши ліхтариком на камінь, можна також перевірити його на справжність. Цей діамант не пропускає світло через себе, а лише тільки світлий ареол навколо скаже про непідробності діаманта.
3) перевірити діамант можна подихавши на нього, якщо він залишається чистий і прозорий, то перед вами справжній камінь, так як алмази відмінні провідники тепла.
А ось скло, кварц та інші, миттєво покриються туманом. Але слід врахувати, що є камінь під назвою муссаніт, який, найімовірніше, стійко витримає подібну перевірку.
4) Оглянувши ближче істинний діамант, можна знайти на його поверхні різні вкраплення, зовсім мізерні, інших мінералів, які утворилися внаслідок його формування. Однак, пляшечки до цього не відносяться, вони можуть бути тільки на підроблених каменях.
5) В цьому діаманті не може бути стертих граней або заокруглених країв.
6) Купуючи дешево “діамант” знайте напевно – перед вами підробка чистої води, бо справжній алмаз коштує чималих грошей.
7) Якщо Ви купуєте виріб з діамантом, зверніть увагу на те, що тильна сторона його повинна бути відкрита, для того, щоб можна було переглянути камінь зі всіх сторін, до того ж вона не повинна бути дзеркальною.
8) Незважаючи на надміцність діаманта, його можна легко подряпати шматочком металу або скла, тому краще не вдаватися до подібного методу перевірки.
9) Побутує помилкова думка, що алмаз повинен переливатися різними кольорами. Всі відтінки сірого – ось що свідчить про справжність діаманта.
10) Помістивши діамант в воду, Ви зможете визначити, чи не зроблено ваш камінь з комбінації істинного і підробленого матеріалу, що теж практикується. У воді буде видно стик, якщо це має місце.

Наука Генеалогія, дає нам можливість простежити наші родинні взаємозв’язку, дізнатися історію роду, встановити нові родинні зв’язки. Потрібно бути готовим до того, що можливе відкриття як приємних, так і не дуже, історичних подій роду.

Інструкція

З чого ж краще починати? Необхідно скласти древо сім’ї.
1. Слід переглянути сімейні фотоальбоми і наявні документи, що містять важливі дані, це можуть бути свідчення різного роду, про шлюб, народження, смерті членів сімей. Велика кількість корисної інформації можуть містити дипломи, грамоти, трудові книжки. Після чого варто зробити копії цих документів і розділити їх на дві групи – по материнській і батьківській лінії. А краще, якщо для кожного члена сім’ї буде заведена окрема татко.
2. Займіться збором інформації безпосередньо у родичів.
Обов’язково запишіть важливі дані в блокнот або ж на диктофон, щоб не забути й не пропустити головних деталей. Завдяки сучасним технологіям, можна зв’язатися з родичами, які живуть не близько, використовуючи при цьому телефон або Інтернет. Всі питання слід продумати заздалегідь. Напевно буде отримана важлива, для пошуку зв’язків, інформація.
3. Якщо раптом, з якоїсь причини, не вдалося зібрати потрібну кількість інформації від родичів, тоді можна звернутися до архіву. Для цього вам знадобиться знати повністю імена та дати народження, а також рід занять шуканих персонажів.
4. Коли вся інформація зібрана, залишилося, використовуючи наявні дані, скласти древо сім’ї.
Є декілька варіантів складання.
Висхідне родовід – коли стволом є конкретна людина, а ось гілки символізують його родичів, великі – батьки, а дрібні – бабусі, дідусі і т.д.
Спадний ж, навпаки, має на увазі в стовбурі родоначальника, а гілки це його нащадки.
Також використовують і кругові таблиці. У центр поміщають людину, яка зацікавився своїм родом, поділяють коло на дві частини, в кожну з яких вписують дані про предків по материнській і батьківській лініях.
Для любителів доступності та простоти, можна використовувати родовід таблицю, в якій кожне покоління розташовується на своїй лінії, яка повинна бути заповнена по старшинству зліва направо.
Кожен з представлених варіантів, можна оформити згідно рамкам вашої фантазії. Приміром, древо можна розфарбувати, як це роблять у Західній. Кожен колір може таїти в собі інформацію про дітей і сімейний стан людини. Різними геометричними фігурами можна позначити інформацію про чоловічих і жіночих представників роду.
Для прикладу розглянемо найбільш детальний варіант, так звану родовід розпис.
Таким чином, самий дальній з наших предків буде під № 1 першого коліна. І так далі, спочатку вказуємо номер батьків-матерів, потім номер дитини.
Наприклад:
I коліно
1. Микита
II коліно
1.1. Олександр (не мав дітей)
1.2. Сергій Микитович
1.3. Світлана Микитівна
1.4. Андрій Микитович
III коліно
1.2.1. перша дитина Сергія – Ольга Сергіївна
1.2.2. друга дитина Сергія – Євген Сергійович
1.3.1. перша дитина Світлани – Олександр
1.3.2. друга дитина Світлани – Анна
1.4.1. перша дитина Андрія – Анастасія
1.4.2. друга дитина Андрія – Михайло
IV коліно
Діти всіх представників III коліна
1.2.1.1. перша дитина Ольги – Жанна
І так далі за схемою
Можна також відзначати наявну інформацію про кожного члена родини.
Завдяки генеалогії, ви зможете об’єднати сім’ю одним хобі, яке дозволить з інтересом провести дозвілля і дізнатися багато нового про свій рід.

Правильно поводитися за столом, де б то не було, на світському рауті, або просто у себе вдома це мистецтво, яке характеризує вас як особистість.

Інструкція

Не варто класти лікті на стіл або відповідати на питання з повним ротом. Ви повинні красиво приймати їжу не тільки в суспільстві, а й в колі сім’ї.
Як правильно сидіти за столом
Сидіти за столом слід рівно, не сутулячись, а й не бути “натягнутим, як струна”, достатньо злегка спертися ліктем на спинку стільця. Якщо ви закінчили прийом їжі, руки можна покласти на коліна. Якщо Вам вже так не сидиться, то можна покласти кисті на край столу. І краще постаратися не тримати руки в особи.
Не варто розгойдуватися на стільці, з боку це виглядає дуже не красиво, навіть безглуздо і при цьому такими діями можна пошкодити сам стілець.
Серветку, як правило, кладуть на коліна в розгорнутому вигляді, але тільки лише після того, як це зробить господарка банкету. Розгорнути її варто різким і чітким рухом, особливо довго не церемонячись.
Злегка промокніть губи серветкою, але вже у жодному випадку не тріть рот та обличчя.
Якщо Вам необхідно вийти з-за столу, то серветку слід покласти ліворуч від тарілки, а якщо вони вже прибрані, то на їхнє місце.
Коли приступати до їжі
Якщо зібралася невелика компанія, порядку 4-6 чоловік, то приступати до їжі варто лише після того, як усі члени банкету отримають свої страви і господиня візьме в руки вилку і ніж, для початку прийняття їжі.
Якщо ж за столом велика кількість гостей, то чекати подачі блюд всім запрошеним не варто, досить дочекатися, поки будуть обслужені 4-5 осіб і приступити до трапези, інакше гаряче страва може охолонути, поки Ви дочекаєтеся всіх.
Підкладаючи їжу в свою тарілку, треба акуратно, щоб не розлити або не пересипати на скатертину вміст страви.
Якщо ви хочете приправити страву підливою або соусом, то слід лити його безпосередньо на м’ясо, рибу, картоплю і т.п. А ось соління, оливки, горіхи або редис, кладуть поруч з основним блюдом на тарілку.
Якщо вам пропонують блюдо, яке вам не до смаку, то варто утриматися від зайвих коментарів, достатньо подякувати і відмовитися.
Столові прилади – від краю – до середини!
Як правило, прилади на столі розташовані по мірі подачі блюд, тобто прилади, які розташовані найдалі від тарілки, слід використовувати першими і так далі по мірі надходження блюд. Буває звичайно й таке, коли стіл сервірований не правильно, тоді Вам доведеться взяти ніж і виделку, які найбільше підходять для цієї страви.
Після того як Ви закінчили прийом основного блюда, вилку і ніж слід покласти на тарілку паралельно, щоб рукоятки їх небагато виступали за край тарілки.
Тепер трохи про те, як не варто поводитися за столом.
Приймаючи їжу, використовуючи ложку або вилку, не варто при цьому притримувати тарілку іншою рукою. Не варто також відштовхувати тарілку від себе, після закінчення трапези.
Про те, що ваш прийом їжі закінчено, найкраще скажуть правильно покладені на тарілку прилади (паралельно один одному), але вже у жодному випадку не варто, спершись на спинку стільця, зітхнувши важко, оголошувати всім, що ви наїлися.
Не варто нічого пити, поки ваша їжа не буде проковтнута, винятком може бути лише невеликий шматочок десерту, запиті чаєм або кавою, але він повинен бути настільки малий, щоб цього не помітили оточуючі.

Уникайте жестикуляції, коли у вашій руці знаходиться вилка, ще й із залишками їжі. Слід набирати їжі стільки, щоб можна було за раз все з’їсти з приладу.
По закінченню трапези, не забудьте подякувати за приємну компанію і смачну їжу.

Вибір віника залежить від звичок і від смаку любителя лазні.

Інструкція

Один з найпоширеніших – березовий віник. В листі цього дерева знаходитися велика кількість ефірних масел, вітамінів А і С і дубильних речовин. Після запарки березові віники видають приємний і ніжний ароматичний запах, який тримається на шкіри людини від 5 до 7:00.
Також багато хто віддає перевагу дубовим віником. Листя цього дерева містять багато дубильних речовин. У лазні дубовий віник завжди буде залишатися в міру сухим, і завдяки цьому не буде занадто обпалювати тіло.
Не сильно популярні, але відомі віники для лазні з евкаліпта, хвойні та з кропиви. Користування та запарювання віників має певні особливості.
Як правильно паритися віником?
Паритися в лазні краще вдвох. Саме правильне положення тіла при ширянні – лежачи на лаві. Але якщо лежати немає можливості, тоді сидячи піднявши ноги до рівня тіла.
Паритися віником можна кількома способами. Один з них це: одній людині лягти на лаву животом, а другий починає здійснювати легке погладжування віником тіла від голови до ніг. У протилежному напрямку один віник погладжує один бік, а другий – інший бік, після того по тазовим боковим частинам, стегнах ноги і литкових м’язів до стоп – так зробити слід від 3до 4 раз поспіль. Потім віники необхідно підняти так, що б вони захопили гарячий пар, і опустити їх на поперек, притиснувши руками віники на кілька секунд. Такі ж маніпуляції повторити в області лопаток спини і на колінних суглобах. Комплекс рухів повторити від 3 до 4 разів.
Наступний спосіб ширяння називається похльоскування.
Цей вид ширяння з віником слід виконувати швидкими стьобані рухами кінцевий частиною банного віника. Для початку необхідно провести легкі штрихи по всіх напрямах спини, попереку, таза, стегон, литкових м’язів і стоп, а закінчити швидшим похльоскування. Це процедуру слід проводити не більше однієї двох хвилин з одного боку тіла і стільки ж за часом з іншого боку.
Після цього слід перейти до більш сильному похлестиванію в комплексі з компресом. Починати слід зі спини. Віник піднімають, захоплюючи теплий пар, і роблять кілька легких ударів по спинним м’язам, а потім притискають віник рукою. Так само це слід зробити по всьому тілу, виключаючи обличчя і підколінні ямки. Якщо необхідно прогріти колінні суглоби з метою відновлення порушених функцій або поліпшення їх еластичності, на них, по черзі, накладається віник, а гомілки згинають до торкання таза п’ятою.
Такий вид компресу дуже корисний при болях у м’язах, радикулітах, травмах, міозиті і т.д. Після компресів роблю розтяжку – віники укладають на поперек спини і розводять їх по сторонам: один віник рухається до стоп, інший – до голови.
Після ширяння роблять розтирання. Злегка натискаючи на листя на вінику, розтирають колоподібними або штриховими рухами поперек, область тазу і спину.
Якщо в лазні Ви знаходитесь без напарника, то потрібно по черзі парити ноги, груди, руки, просуваючи віник від кистей до плечового суглобу. Груди, тазову область і спину можна парити самостійно, якщо лягти на один бік, а потім перевернутися на інший бік. Закінчувати ширяння потрібно розтиранням.