Давно пройшли часи, коли комп’ютерна техніка була екзотикою, рідко зустрічалася в будинках і квартирах. Зараз далеко не рідкість, коли в одній квартирі працюють два, а то і три комп’ютери, наприклад, ноутбук для роботи і настільний комп’ютер для навчання, ігор, перегляду фільмів і т. п. У такій ситуації дуже часто виникає необхідність перенесення файлів з одного комп’ютера на інший, розподілу інтернет-каналу, спільного використання принтера або сканера, та й безліч інших завдань, для вирішення яких необхідно налаштувати мережу між комп’ютерами.

Існують різні способи об’єднання комп’ютерів в локальну мережу. Коротко розглянемо основні з них.

1. З’єднання через мережевий хаб. Для цього знадобиться хаб і по одному дроту для кожного комп’ютера, який буде з ним з’єднаний. З’єднайте всі елементи мережі, увімкніть хаб.

На кожному комп’ютері в Панелі управління відкриваємо пункт Система. На вкладці Ім’я комп’ютера необхідно задати ідентифікатор, який буде позначати даний комп’ютер в нашій мережі, а також ім’я робочої групи. Ім’я робочої групи має бути однаковим для всіх комп’ютерів, а ідентифікатор, навпаки, повинен бути у кожного свій.
Після внесення змін комп’ютер потрібно буде перезавантажити.

2. Два комп’ютера, оснащених мережевими платами, можна поєднати одним мережевим проводом. Провід повинен бути обжатий спеціальним чином (так званий “крос”), відмінним від обтиску мережевих дротів, що з’єднують комп’ютер з мережевим обладнанням. Просто вставте штекери проводи в роз’єми мережевих карт, і мережа на два комп’ютери готова. На кожному з них потім необхідно провести маніпуляції, аналогічні налаштування комп’ютерів у першому пункті.

Кожен з двох способів налаштувати мережу між комп’ютерами має свої переваги і недоліки. Перший спосіб універсальний, дозволяє з’єднати в мережу будь-яку кількість комп’ютерів, не вимагає нестандартних проводів і забезпечує необхідну гнучкість системи. Другий не вимагає додаткового устаткування.

Ми не розглянули варіант створення бездротової мережі, хоча на практиці він є найбільш зручним. В цілому він аналогічний варіанту з хабом, але в якості хаба використовується бездротова точка доступу. Кожен з комп’ютерів повинен мати можливість використовувати wi fi мережі.

Маршрутизатор – необхідний компонент будь-якої мережі, навіть найменшої, домашньої. На щастя, налаштувати маршрутизатор дуже просто, спеціальних знань і навичок для цього не потрібно, і це цілком під силу аматору.

1. Підключіть маршрутизатор до мережі живлення , підключіть мережний кабель інтернет-мережі до WAN-інтерфейсу, а також з’єднайте пристрій з комп’ютером за допомогою мережевого кабелю. Індикатор WAN на корпусі повинен
2. Увімкніть комп’ютер і запустіть браузер. В адресному рядку наберітеhttp ://192.168.0.1-це адреса, за допомогою якого можна отримати доступ до інтерфейсу налаштування пристрою.
3. Перше, що необхідно зробити – ввести логін і пароль, якими захищені настройки маршрутизатора. У нового пристрою логін і пароль за замовчуванням збігаються: “admin” (без лапок). Надалі для забезпечення безпеки мережі рекомендується змінити логін і пароль.
4. Налаштуйте параметри доступу до інтернет. Як правило, для цього призначена сторінка Internet Setup. Встановіть тип з’єднання PPTP, введіть ім’я та пароль доступу в інтернет, надані провайдером, якщо провайдер надає статичний IP-адреса і DNS-сервер, то ці адреси також введіть у відповідні поля.
   Connect mode (режим з’єднання) встановіть в Always on (постійне).
5. Не забудьте зберегти зроблені настройки (Save settings).
6. Щоб комп’ютер, підключений до маршрутизатора, отримав доступ в інтернет, необхідно перевірити настройки протоколу TCPIP. Як правило, отримання IP-адреси і адреси DNS-сервера слід зробити автоматичним.
7. Для отримання доступу в інтернет може знадобитися MAC-адресу маршрутизатора. Його можна подивитися на сторінці Status, де вказані і інші параметри поточного інтернет-з’єднання.
8. Якщо швидкість роботи в інтернет не відповідає заявленій провайдером, спробуйте налаштувати маршрутизатор таким чином: змініть значення параметра WAN port speed (швидкість порту WAN ) і знову збережіть зроблені зміни.

Якщо виникають труднощі з підключенням маршрутизатора до мережі інтернет, слід звернутися в службу технічної підтримки провайдера інтернет-доступу, так як причини проблем можуть бути різноманітними, в тому числі залежними від провайдера.

Технологія ADSL міцно зайняла своє місце в житті користувачів інтернету, практично повністю витіснивши dial-up не тільки у великих, але і в середніх містах. Стійкий зв’язок і висока швидкість доступу, а також наявність готової інфраструктури – звичайних телефонних ліній – роблять її оптимальним вибором у випадку, якщо прокладка виділеної лінії неможлива з якихось причин.

Як правило, кожен провайдер надає докладні інструкції щодо того, як налаштувати adsl. Однак цей процес і без того досить простий.

1. У першу чергу, зрозуміло, необхідно укласти договір з провайдером і переконатися, що провайдер підключив вашу телефонну лінію до відповідного встаткування зі свого боку. Дізнатися про це можна тільки у самого провайдера, так як звичайний телефон буде продовжувати працювати і після підключення лінії до ADSL на стороні провайдера.

2. Для підключення знадобився ADSL-модем (часто надається провайдером), спліттер (зазвичай буває в комплекті з модемом) і комп’ютер з мережевою платою.

3. Підключіть до телефонної лінії спліттер (роз’єм LINE).
Важливо, щоб спліттер підключався до лінії до будь-яких телефонних апаратів, інакше телефонне обладнання буде створювати перешкоди роботі інтернету.

4. Підключіть до спліттера модем і телефонний апарат.

5. Підключіть модем ( порт WAN) до комп’ютера мережним кабелем (як правило також входить в комплект поставки модему)

6. Підключіть модем до мережі живлення та увімкніть його.

7. Якщо обладнання було придбано у вашого провайдера, то швидше за все з ним поставляється компакт-диск з програмною для настройки. В цьому випадку залишається лише встановити диск в дисковод, дочекатися спрацьовування автозапуску (або вручну запустити файл установки) і слідувати рекомендаціям програми. Якщо ж обладнання було придбано самостійно, то налаштувати adsl доведеться вручну, що теж досить просто (процес докладно описаний в документації модему).

8. Залишається створити нове інтернет-з’єднання, вказати ім’я і пароль, видані провайдером, і можна підключатися до інтернету.

Технологія vpn широко використовується для об’єднання комп’ютерів, розкиданих по різних містах, а часом і країнам, в єдину віртуальну мережу. Вона дозволяє поверх існуючої мережі, в тому числі поверх мережі Інтернет, створювати віртуальну приватну мережу. У цій мережі трафік шифрується, так що сторонні не можу отримати доступ до переданих по ній даних.

Для того, щоб налаштувати vpn, буде потрібно спеціальне обладнання – так званий vpn-сервер. У ролі такого сервера може виступати і звичайний комп’ютер, на якому запущено відповідне програмне забезпечення. Саме vpn-сервер управляє наданням доступу інших комп’ютерів до віртуальної мережі.

Налаштування vpn може бути різною в різний віртуальних мережах, однак у цілому процес створення vpn і підключення до неї проходить за такою схемою:

1. Створіть нове з’єднання. У різних версіях Windows назви пунтков будуть злегка відрізнятися. У Windows 7 це Панель управління – Центр мережних підключень і спільного доступу – Налаштування нового підключення до мережі.
2. Вкажіть, що тип з’єднання – vpn, задайте ім’я, під яким це з’єднання буде присутній в системі, і вкажіть адресу vpn-сервера. Як розташування виберіть “громадське місце”, це зробить роботу з vpn-мережею найбільш безпечною. Система може поставити питання про зміну важливих для неї параметрів. На них слід відповідати “Так” і “Дозволити”.
3. Тепер входити в vpn-мережу можна точно також, як з’єднуватися з інтернетом: клацнути по ярлику з’єднання, ввести ім’я та пароль. Будьте уважні при введенні як логіна, так і пароля. Вони чутливі до регістру, тобто заміна рядкових символів заголовними призведе до відмови в авторизації, і вхід в vpn-мережу здійснити не вдасться.
4. Для того, щоб налаштувати vpn на створення зашифрованого каналу обміну даними, слід відкрити властивості з’єднання, вибрати закладку “Безпека” та встановити прапорець “Потрібна шифрування даних”. Таким чином ви повідомите системі, що якщо сервер ВПН спробує створити незашифрований канал обміну інформацією, то vpn-з’єднання просто не відбудеться.

Сімейство програм 1С-підприємство – безумовний і абсолютний лідер на просторах СНД в сфері автоматизації бухобліку та суміжних областей.

Важко уявити собі підприємство, починаючи від індивідуального підприємця і закінчуючи великими виробничими та торговими організаціями, яке могло б обійтися без 1с. Природно, у програмістів, що прагнуть вивчити це перспективний і затребуваний продукт, виникає необхідність налаштувати 1с.

Для ознайомлення з 1С краще всього використовувати навчальну версію продукту. Її вартість складає всього 300 рублів, до того ж її власникові при купівлі повнофункціональної версії буде надана знижка в розмірі 300 рублів, тобто навчальна версія виявиться безкоштовною. До складу навчальної версії входить книга з описом функціональних можливостей цього продукту і основних прийомів роботи з ним, що дозволяє швидко освоїти програму.

Іноді не вдається налаштувати 1С версії 8 в операційній системі Windows Vista, так як при її установці виникає помилка. Це пов’язано з тим, що включений контроль облікових записів UAC забороняє запис в папку Program Files, а 1с намагається записати туди зумовлені шаблони конфігурацій.

UAC – засіб, що з’явилося в останніх версіях операційної системи Windows, що дозволяє захистити систему завдяки примусової установці запускаються додаткам прав стандартної облікового запису навіть в тому випадку, якщо в системі працює користувач з адміністраторськими повноваженнями.

Вирішити проблему можна одним із двох способів:

1. Вимкнути UAC. Цей варіант призведе до зниження рівня безпеки, однак зробить роботу з системою більш комфортною. Для відключення UAC слід відкрити Панель управління і знайти розділ Облікові записи користувачів (User Accounts). Натисніть “Включення або відключення контролю облікових записів” (Turn user account control off/on) і зніміть прапорець “Використовувати контроль облікових записів”. Після завершення установки контроль облікових записів краще знову включити.

2. Вказати при установці шлях для зберігання шаблонів в іншій папці, доступної при включеному UAC.