Навушники – одне з небагатьох пристроїв, що з’єднуються з комп’ютером, які абсолютно не вимагають настройки. Як правило, достатньо просто вставити штекер навушників у відповідне гніздо, і це нехитрий пристрій цілком готовий до роботи.

Якщо ж питання про те, як налаштувати навушники, все ж виникає, значить, мова йде про проблему або ж нестандартній ситуації. Як правило, питання може бути сформульований так: “Підключив навушники, а звуку немає, як їх налаштувати?”

1. Переконайтеся, що штекер навушників включений в потрібний роз’єм. Як правило, це роз’єм зеленого кольору. Щоб навушники працювали, штекер повинен бути вставлений щільно, до упору.
2. Можливо, гучність звуку в системі встановлена ??на дуже низькому рівні. Клацніть по значку динаміка поряд з системним годинником і переведіть регулятор в максимальне положення. Переконайтеся, що значок динаміка не перекреслять – це означає режим без звуку.
3. Деякі моделі навушників оснащені власним регулятором гучності. Перевірте, чи не встановлений він в мінімальне положення.
4. Випробуйте навушники на іншому комп’ютері, де зі звуком все в порядку. Якщо вони не працюють і там – найімовірніше, справа в заводському браку і пристрій непрацездатною.
   Можливо, в проводі переламаний один з провідників, це також може стати причиною роботи лише одного з двох динаміків навушників.
5. Іншою причиною, по якій навушники не працюють, може стати несправність гнізда для їх підключення, або неправильне його підключення до звукової карти. Перевірити це можна, підключивши до того ж роз’єму колонки або інші навушники. Особливо часто подібна проблема виникає при спробі підключити навушники до передньої панелі корпусу настільного комп’ютера – провідники, що ведуть від цієї панелі, часто взагалі залишають непідключеними при складанні комп’ютера. Щоб перевірити це, вставте штекер навушників в роз’єм на задній стороні корпусу, куди зазвичай включають колонки. Якщо звук є, значить справа в роз’ємі на передній панелі.
6. При неправильної роботи драйвера звукової карти навушники також не будуть працювати. У цьому випадку щоб налаштувати навушники слід встановити драйвер з диску, який поставлявся з відеокартою або комп’ютером, або завантажити останню версію драйвера з інтернету.

Apple iPhone – іміджевий гаджет, який завоював популярність на всій планеті і заповітна мрія мільйонів. Але ось мрія збулася, заповітне пристрій вилучено з упаковки, і тепер необхідно налаштувати iphone, що не так просто як може здатися. Адже фактично перед нами справжній комп’ютер, хоч і невеликих розмірів. Ось декілька порад щодо оптимізації роботи цього пристрою.

1. Один з головних параметрів будь-якого мобільного пристрою – час автономної роботи від акумулятора . Щоб збільшити цей час, можна відключити ряд функцій iPhone, які не використовуються в даний момент, споживаючи при цьому досить помітну частку потужності батареї. Помітну роль у виснаженні батареї грає лампа підсвічування. Вимкніть функцію “Автояскравість” і зменшіть яскравість підсвічування – батарея проживе набагато довше.
2. Якщо прямо зараз iPhone не працює в мережі WiFi, то її підтримку краще відключити. Модуль Wi-Fi вимагає чимало енергії просто на постійний пошук можливо наявних в даному місці бездротових мереж.
3. Якщо не використовується ICQ – краще вимкнути Push Notification (пункт “Повідомлення”).
4. Швидко розряджають акумулятор додаток “Карти” і багато ігор.
5. Заряджати пристрій від електромережі ефективніше, ніж від USB.

Але кожен користувач хоче налаштувати iphone для більш цікавих і корисних функцій , таких як спілкування по асьці, читання електронної пошти і так далі.

Для налаштування електронної пошти:

1. Натисніть значок пошти. Відкриється список найвідоміших сервісів електронної пошти, природно, на думку Apple. Вітчизняних сервісів там, швидше за все, не буде. Вибираємо “Інша”.
2. Заповнюємо поля настройки. “Ім’я” і “Опис” – довільно, адреса – адреса поштового ящика, сервер вхідної пошти – адреса сервера, отриманий від постачальника послуги (якщо мова про безкоштовному сервісі – з сайту сервісу), логін і пароль – відповідні значення для вашої поштової скриньки, сервер вихідної пошти – відповідно адресу сервера вихідної пошти.
3. Зберігаємо налаштування. Додаток спробує їх перевірити. У разі невдалої перевірки не слід засмучуватися, просто необхідні ще деякі налаштування. Повертаємося в головне меню, “Налаштування” – “Пошта”. Вибираємо новостворену запис і відкриваємо додаткові параметри. Тут потрібно прописати порти: порт POP3 зазвичай 110, порт SMTP зазвичай 25 або 2525, а також відключити SSL.

GPS-навігатор – незамінний помічник будь-якого мандрівника. Можливість служити GPS-навігатором вбудована в більшість сучасних моделей смартфонів верхнього і навіть середнього цінового діапазону, завдяки чому в одному компактному пристрої поєднується відразу кілька корисних функцій.

Навігатор в мобільному телефоні дозволяє орієнтуватися по сигналу супутників системи GPS, що в поєднанні зі спеціальною програмою і картами місцевості допомагає визначати власне місцезнаходження з високою точністю. Крім того, за допомогою навігатора можна прокладати маршрут, обчислювати пройдений шлях і відстані між об’єктами на карті, і виконувати безліч інших завдань, важливість і необхідність яких відразу оцінить будь-який мандрівник. Карти більшості великих міст зараз доступні в інтернеті, а можливо, спочатку завантажені в новий смартфон, що допоможе не заблукати в плутанині незнайомих вулиць і районів.

Для того, щоб почати користуватися всім цим багатством функціональності, залишається лише правильно налаштувати навігатор. Але перш ніж зайнятися його налаштуванням, необхідно зробити важливе застереження.
Під словом “навігатор” часто розуміють і електронний пристрій, здатний приймати і розшифровувати сигнал навігаційних супутників, і програму для смартфона, яка на основі даних навігаційного пристрою відображає точку на карті, запам’ятовує пройдений шлях, розраховує відстані і т. д.

Навігаційна програма в будь-якому випадку присутній в числі програмного забезпечення смартфона, а от навігаційний електронний модуль може як бути невід’ємним конструктивним елементом смартфона, так і підключатися в якості зовнішнього пристрою кабелем або по bluetooth.

1. Для налаштування зовнішнього навігатора перш за все необхідно підключити його до смартфону по bluetooth. Це робиться також, як для будь-якого іншого bluetooth-пристрої. Потім настройка проводиться за допомогою спеціальної утиліти GPSinfo.
2. Щоб налаштувати навігатор – програму для смартфона, необхідно попередньо підключити зовнішній навігатор або включити внутрішній і правильно їх налаштувати, потім завантажити карти тієї місцевості, в якій планується користуватися пристроєм (якщо вони ще не завантажені). Карти можуть поставлятися розробником пристрою, або ж їх можна знайти в інтернеті.

Пульт дистанційного управління – давно звичне простий пристрій, що дозволяє перемикати канали і змінювати параметри зображення не встаючи зі зручного крісла. Пультами ДУ комплектуються не тільки телевізори, але і DVD-плеєри, музичні центри і навіть кухонне обладнання. Пультів стає багато, і це перетворюється в проблему: адже не будеш ходити по квартирі обвішало гронами пультів на всі випадки життя. А потрібного пульта в потрібний момент, як правило, під рукою не виявляється.

На щастя, вирішення цієї проблеми вже запропоновано – це універсальний пульт ДУ. Побутова техніка кожної марки має власний “мова” – код, за допомогою якого пульт передає, а приймач приймає і розпізнає сигнали. Звичайний пульт знає лише один такий “мова”, але універсальний пульт ДУ можна “навчити” мовам безлічі приладів, достатньо лише правильно налаштувати пульт.

Розглянемо, як поводитися з універсальним пультом ДУ на прикладі пристрою від Logitech.

1. Необхідно встановити на комп’ютер програмне забезпечення з диска, що додається до пульту. Майстер налаштування допоможе виконати необхідні кроки.
2. Щоб налаштувати пульт на роботу з вашою технікою просто виберіть зі списку, що містить більше 255 000 моделей, ті, якими буде потрібно управляти з пульта.
3. Налаштування будуть завантажені в пульт через USB-кабель.

База даних, яка містить інформацію про пристрої, постійно поповнюється. Це дозволяє не турбуватися про те, що налаштування пульта застаріють, або ж він не зможе керувати будь-яким новим пристроєм. Крім того, такий пульт оснащений низкою інших корисних функцій, ознайомитися з якими краще за документацією конкретної моделі.

Якщо ж власнику універсального пульта пощастило стати володарем унікальної техніки, якої немає у великому списку на сайті виробника, то і це не біда: настройки в пульт можна не тільки завантажувати з сайту, його можна навчити вручну роботі з будь-яким домашнім обладнанням. Одним словом, ймовірно вже не далекий той день, коли безліч різноманітних пультів, розкиданих по квартирі, остаточно стануть надбанням історії, поступившись місцем одному компактному, універсальному і розумному пристрою.

Навіть проста цифрова “мильниця”, як правило, пропонує користувачеві не тільки режим “тисни на кнопку і ні про що не думай”, але і цілий ряд ручних настройок, причому чим складніше і дорожче фотоапарат, тим налаштувань більше. Якщо правильно налаштувати фотоапарат, то результат його роботи найчастіше може здивувати фотографа-любителя, навіть якщо він вже давно експлуатує дану камеру в автоматичному режимі.

Які ж налаштування є в більшості аматорських камер і як вони впливають на одержуване в результаті зображення?

Основні параметри, що визначали характеристики фотографії ще в плівкових фотоапаратах, залишилися незмінними. Це витримка, діафрагма і чутливість.

1. Діафрагма – отвір змінюваних розмірів, через яке світло проходить перш ніж залишити слід на фотоплівці або електронною матриці. Значення діафрагми як правило змінюються від f/2 до f/22, і чим більше число, тим менше світла потрапить на матрицю. Впливає діафрагма і на характеристики самого знімка, а точніше, на такий важливий показник як глибина різкості. Глибина різкості – це довжина відрізка по осі об’єктиву, в якому предмети будуть виглядати чіткими. В залежності від характеру кадру фотографу може бути бажано зробити глибину різкості менше (щоб виділити фотографований об’єкт з фону), або ж більше (щоб весь кадр був однаково різким).
   Чим менше число в характеристиці діафрагми, тим менше глибина різкості.
2. Витримка визначає проміжок часу, протягом якого відкритий затвор і світло потрапляє на матрицю. Значення витримки можуть бути від 1/2000 до 30 секунд. Витримка з одного боку впливає на результат фотозйомки рухомих об’єктів (при великій витримці вони будуть змащені), а з іншого допомагає компенсувати велике значення діафрагми, адже при вузькому отворі світла на матрицю потрапляє мало, і щоб знімок не вийшов темним його треба довше експонувати.
3. Світлочутливість визначає, наскільки сильно матриця реагує на потрапляє на неї світловий потік. Підвищення чутливості дозволяє обійтися меншою витримкою, але знижує якість зображення: на знімку з’явиться “шум” – хаотично розкидані кольорові точки.

Спробуйте налаштувати фотоапарат вручну, адже саме так найчастіше і робиться перший крок від аматорської зйомки в захоплюючий світ професійних камер і сьогодення фотомистецтва.