Геймпад – різновид ігрового маніпулятора, покликаного забезпечити геймеру більш зручне управління ігровими об’єктами, ніж традиційні клавіатура і миша. Наскільки зручно подібний пристрій – судити кожному його користувачеві, а для того, щоб оцінити його переваги і недоліки необхідно попередньо налаштувати геймпад.

В цілому його настройка мало відрізняється від налаштування джойстиків інших типів.

1. Геймпад, як і будь джойстик, розрахований на підключення в game-порт. Однак існують перехідники, що дозволяє підключити його до звичайного USB роз’єм, причому найчастіше вони поставляються відразу в комплекті з ігровим маніпулятором. Підключення до game-порту краще проводити при вимкненому комп’ютері, ну а USB цілком допускає “гаряче” підключення і відключення пристроїв.
2. З диска, що додається до пристрою, встановіть необхідні драйвера і програму для калібрування. Як правило, це не викликає труднощів: весь процес оформлений у вигляді майстра, а від користувача потрібно лише погоджуватися з настройками за умовчанням, і результат буде оптимальним.
3. Програму калібрування можна викликати ярликом на робочому столі або в меню ” Пуск “. Вона допоможе здійснити тонке налаштування аналогових маніпуляторів геймпада і призначити дії для кнопок. Втім, в деяких випадках для цього цілком можна використовувати і стандартні засоби Windows, доступ до яких відкривається з Панелі управління після установки маніпулятора.
4. Кожній грі, де передбачається використовувати гейпад, буде необхідно повідомити про його наявність в налаштуваннях. Крім того, ряд налаштувань для геймпада також можуть бути зроблені саме в конкретній грі. Зазвичай інтерфейс настройки гейпада в іграх досить простий, і розібратися з ним не складає труднощів навіть початківцю геймеру.

Відзначимо, що в ряді ігор налаштувати геймпад так, щоб ігровий процес став комфортніше, ніж при використанні миші і клавіатури, просто неможливо. Геймпад добре підходить лише для певних жанрів ігор, в першу чергу – космічних симуляторів, меншою мірою – для автосимуляторов. Тому не чекайте від цього пристрою неможливого.

Протокол wap був розроблений спеціально для використання в мережах GSM для передачі даних. З його допомогою мобільні пристрої – телефони, смартфони і комунікатори – здатні виходити в мережу Інтернет і переглядати сайти, а також завантажувати мультимедійний контент. Однак реалізація wap в сучасних мережах мобільного зв’язку виявилася досить дорогою, крім того, передача даних відбувається з невисокими швидкостями. В цілому wap по всіх параметрах програє більш сучасному стандарту передачі даних по мережах мобільного зв’язку – GPRS, який вже підтримують всі без винятку оператори зв’язку.

Ряд сайтів мають спеціальну wap-версію, адреса якої починається з wap замість www. Вона оптимізована для перегляду з мобільного телефону, що має невеликий у порівнянні з персональним комп’ютером розмір дисплея. Як правило wap-версії також позбавлені від надлишкової графіки щоб зберегти трафік користувачів. Веб-браузер, встановлений в мобільному телефоні, підтримує просмот wap-сайтів.

Щоб налаштувати wap, як правило, достатньо отримати повідомлення автоматичної настройки параметрів телефону від оператора стільникового зв’язку.
Таке повідомлення зазвичай надсилається автоматично при першому вході телефону в стільникову мережу. Крім того, його отримання можна ініціювати (конкретний спосіб залежить від оператора, про це можна проконсультуватися в салоні стільникового зв’язку або в службі технічної підтримки оператора, а також на сайті оператора).

Щоб налаштувати wap вручну:

1. Переконайтеся, що для вашого номера у оператора стільникового зв’язку підключена послуга передачі даних. Бажано, щоб це був не просто “wap”, а “wap через gprs”. В цьому випадку рахунки за користування інтернетом будуть в кілька разів скромніші.
2. У налаштуваннях телефону вкажіть такі параметри, як ім’я користувача і пароль для входу в інтернет, а також адресу точки доступу. Всі ці параметри залежать від оператора, і з’ясувати їх можна в точках продажів мобільної техніки, в службі техпідтримки оператора або на його інтернет-сайті.
3. Якщо в настройках телефону є параметри настройки шлюзу, такі як адреса, логін і пароль, то як правило їх краще не заповнювати. Додаткову інформацію з цього питання також краще отримати в службі техпідтримки оператора.

Будь геймер знає, що джойстик значно зручніше клавіатури і миші для управління ігровими об’єктами. Це й не дивно, адже якщо клавіатура розроблялася переважно для введення тексту, а миша – для роботи в графічній оболонці операційної системи, то джойстик був придуманий і вдосконалювався саме для найбільш зручного управління всілякими кораблями, літаками, автомобілями та героями в самих різних іграх.

Проте не кожна гра передбачає можливість використання джойстика. У налаштуваннях деяких з них така опція не передбачена. Але і в цьому випадку у щасливих володарів джойстика вихід є: існують програми, що дозволяють за допомогою джойстика емулювати натискання на клавіатуру. Це дозволить користуватися зручним джойстиком, в той час як гра залишиться в повній впевненості, що геймер продовжує натискати клавіші клавіатури. Приміром, дозволяють грати джойстиком в ігри, які його не підтримують, такі програми, як Xpadder або JoyToKey.
Використання їх не представляє складності:

1. Після установки запускаємо програму і підключаємо джойстик до комп’ютера.
2. Для джойстика необхідно створити профіль, в якому буде зберігатися його конфігурація
3. Задаємо відповідність кнопок джойстика й клавіш клавіатури, які будуть емулюватися.
4. Настройка закінчена, тепер в будь-яку гру можна грати джойстиком

В випадку, якщо гра підтримує управління за допомогою джойстика або іншого ігрового маніпулятора, настройка також потрібно. В цьому випадку в самій грі необхідно вказати, що джойстик присутня в системі, а також задати значення кнопок і регуляторів – дії, які будуть їм відповідати в ігровому процесі. В налаштуваннях будь-якої гри такий пункт існує, і дозволяє задати різноманітні параметри управління за допомогою джойстика. Після завершення налаштування і збереження параметрів можна приступати до гри за допомогою зручного ігрового маніпулятора.

PSP – ігрова приставка, популярність якої в усьому світі безпрецедентна. Для неї створені тисячі ігор всіляких жанрів, здатні задовольнити смак найвимогливіших і досвідчених геймерів.

Однак після десятків і сотень годин, проведених в ігрових світах (а часом і значно раніше) у будь-якого користувача PSP виникає бажання розділити задоволення з кимось ще, тим більше, що мережеві ігри збирають мільйони користувачів із різних країн в екзотичні віртуальні всесвіти. Спільно грати на psp цілком можливо. Однак мережеві можливості цієї приставки далеко не обмежуються колективними іграми. Ось короткий огляд способів, якими ця приставка здатна обмінюватися інформацією з іншими об’єктами навколишнього світу.

1. Безліч ігор для psp підтримують багатокористувацький режим. Грати з партнерами можна переважно в групі (ad-hoc), але в ряді випадків можлива і гра через інтернет.

2. PSP здатна виходити в інтернет через мобільний телефон, з’єднавшись з ним по bluetooth. Для цього необхідно:

• виявити мобільний телефон з включеним bluetooth (Настройки – Настройки пристроїв bluetooth – Управління пристроями bluetooth)
• У меню Настройки вибрати Налаштування мережі, потім – Режим інфраструктури
• Створити з’єднання (пункт “Нове з’єднання”)
• Вибрати модем bluetooth
• Вибрати раніше зареєстрований пристрій bluetooth, після чого наслідувати інструкціям, пропонованим системою.

Тепер можна спробувати з’єднатися з інтернетом, вибравши новостворене з’єднання.

3. PSP оснащена внутрішнім браузером, що забезпечує можливість перегляду і прослуховування новин з RSS.

4 . PSP здатна зв’язуватися по WiFi з PS3, після чого її можна використовувати як додатковий джойстик або дисплей цієї приставки.

5. З PSP можна дзвонити через Skype.

6. Вбудований плеєр дозволяє прослуховувати інтернет-радіо.

Широкі можливості приставки дозволяють навіть користуватися клієнтами ICQ, але вводити текст за допомогою її кнопок набагато менш зручно, ніж просто грати на psp.

Кожна жінка знає, що зачіска може змінити вигляд її власниці до повної невпізнанності. Звичайно, з руками досвідченого майстра-стиліста ніщо не зрівняється, але дозволити собі таку розкіш щодня мало хто може. А значить, інструменти для догляду за волоссям і надання їм бажаного виду – найважливіша частина арсеналу будь красуні. До вибору головного з них – фена – необхідно підійти з усією відповідальністю.

1. Перш ніж вибрати фен, визначитеся, як його планується використовувати. Фен, який планується застосовувати лише для повсякденної сушки волосся, дорожній фен і фен для стилістичних експериментів – це зовсім різні апарати.
2. Для більшості побутових приладів потужність – визначальний показник, і чим вона більша, тим краще. Фен є винятком із цього правила. Чим більша потужність, тим вище температура повітря, що подається феном, і тим швидше можна висушити їм волосся. Проте швидше не завжди означає краще. Якщо волосся буде сохнути занадто швидко, то укладання ви зробити просто не встигнете. Для тонкого волосся потужні фени також протипоказані. В цілому чим більш впевнено ви себе відчуваєте в питанні укладання, і чим швидше вмієте її робити, тим потужнішим феном можна користуватися.
3. Важливий показник – кількість режимів роботи фена. Чим їх більше, тим більш гнучким стає цей інструмент. Режим подачі холодного повітря “cool” дозволяє закріпити отриманий результат: від тепла волосся стає податливими, а прохолодне повітря допомагає зробити стійкою додану їм форму.
4. Звичайно ж, кожна жінка прагне вибрати фен надійніше. Для цього по-перше – міцний корпус, хоча б з жаростійкої пластмаси. Мало хто з пересічних споживачів може відрізнити якісну пластмасу від посередньої по виду, тому доводиться орієнтуватися на авторитетність виробника.
5. Форма фена. Більшість фенів мають форму пістолета (мають ручку під кутом до корпусу) або циліндра. Професійні фени частіше роблять у формі пістолета, однак для самостійної укладання циліндр простіше.
6. Насадки. Якщо фен використовується не тільки для сушіння волосся, але і для різноманітних укладок, то насадки будуть зовсім не зайвими. Концентратор і дифузор, як правило, входять в комплект якого фена. Концентратор звужує потік повітря і незамінний для створення зачісок. Дифузор розширює потік і призначений для сушки великої площі волосся одночасно.