Японська дієта Лінчджі — це дієта на два дні. Капсули слід приймати щоранку до сніданку. Капсули слід приймати разом з щоденними фізичними вправами. Дієта розрахована як на чоловіків, так і на жінок. Вона допоможе зміцнити живіт, руки, стегна і сідниці.

Як вона працює

Японська дієта Лінчджі містить інгредієнт, який допомагає знизити вагу і зробити талію тоншою. Вона допомагає запобігти засвоєння жиру під час їжі, а потім зменшує поглинання жиру. Японська дієта Лінчджі, як було доведено, зменшує жирові відкладення, спалює жир і ліквідує 60 відсотків жиру, що надходить в організм. Все це відбувається завдяки основному інгредієнту Ganoderma Lucidum, трав’яному грибу, який виростає в Японії.

За і проти

У японської дієти Лінчджі є свої плюси і мінуси. Одним із плюсів цієї дієти є те, що її можна приймати у вигляді чаю або капсул. Продукти дієти можна замовити в онлайн режимі і отримати повний перелік інгредієнтів, що входять до складу капсул і чаю. У кожної дієти є мінуси. Основним мінусом японської дієти Лінчджі є те, що практично неможливо знайти історії успіху людей, які схудли за допомогою цієї дієти. Існує багато сайтів, пов’язаних з японською дієтою Лінчджі, але вони не надають даних клінічних досліджень. Капсули не можна отримати для безкоштовного випробування, і вони не мають стовідсоткової гарантії.

Для того щоб зберегти свою стрункість і здоров’я в цьому світі, наповненому стресами, потрібно трудитися кожний день, а потім пробиратися через тисячі продуктів, творці яких обіцяють чудові результати без будь-яких зусиль. Китайська і японська медична практика є однією з найстаріших відомих людству, однак, те, що вона існує вже довгий час, ще не означає, що вона приносить користь. Хоча у випадку з японськими грибами Лінчджі, багато з тверджень про них можуть виявитися правдою.

Що таке японські гриби Лінчджі

Лінчджі, також відомі як рейши — це вид грибів Ganoderma lucidum. Цей гриб високо цінується в Азії, де його називають «грибом безсмертя». Він використовується в китайській медицині вже більше 4 тисяч років, завдяки чому його можна назвати найдавнішим з відомих лікарських грибів.

• Для чого вони потрібні

Багато досліджень довели, що Лінчжі володіють безліччю лікувальних властивостей, у тому числі припинення розвитку пухлин, підтримку імунної системи і зниження кров’яного тиску, а також рівня холестерину і цукру в крові. Також спостерігається деяке позитивне вплив на запобігання захворювань печінки у мишей, хоча ще невідомо, чи можна домогтися таких же гарних результатів у людей.

Ці гриби також продаються у вигляді добавки для зниження ваги, хоча наукові докази цьому відсутні.

• Як їх використовувати

Лінчджі дрібно нарізають і кип’ятять як мінімум дві години, потім вживають у їжу в вигляді бульйону або чаю. Також Лінчджі можна придбати в сушеному вигляді або у вигляді екстракту, капсул і таблеток.

• Побічні ефекти

Людям з алергією на гриби, грибки та пліснява слід уникати вживання Лінчджі. Крім того, неофіційні дані показують, що у людей, які застосовували Лінчджі систематично протягом трьох місяців і більше, може виникнути порушення травлення, кривавий стілець, сухе горло і носові кровотечі.

• Де можна придбати японські гриби Лінчджі?

Гриби Лінчджі можна знайти у торговців лікарськими травами, в інтернеті і в більшості магазинів здорового харчування.

Японська дієта Лінчджі на два дні

З різким захопленням кількості різних дієт, які з’являються в наші дні, будь-яка дієта, яка обіцяє допомогти схуднути швидко, викликає підозри. Японська дводенна дієта Лінчджі дійсно відрізняється від всіх інших — Лінчджі володіє довгим, науково доведеним списком переваг для лікування від хвороб і серйозних захворювань. Хоча не було проведено жодних наукових досліджень з дводенною дієті Лінчджі, можливість втрати ваги не здається такою вже надуманою.

• Історія питання

Лінчджі — це китайська назва трав’яних грибів, які по-японськи називають рейши (Ganoderma Lucidum). Лінчджі означає «трава духовної потенції» в перекладі з китайської мови. У Китаї та Японії цей гриб використовується вже більше 2000 років, як регулятор і підсилювач імунної системи.

Крім успішного лікування різних захворювань і хвороб, таких як рівень цукру в крові, проблеми з кровообігом, високий кров’яний тиск, ВІЛ-інфекція, бронхіт, бронхіальна астма, гепатит та інші, в останні роки Лінчджі показав свою ефективність в лікуванні всіх видів раку в комбінації з зеленим чаєм. Наприклад, в 2008 році дослідження показали, що Лінчджі викликає зменшення ракових пухлин до 45 відсотків. Численні дослідження раку тривають і в даний момент, в тому числі і в Сполучених Штатах, для того, щоб підтвердити ці багатообіцяючі результати.

• Дієта Лінчджі

Почати дієту Лінчджі дуже просто. Приймайте по одній таблетці щоранку на голодний шлунок. Підвищіть дозу до двох таблеток на день після трьох днів. Їжте як зазвичай — ця дієта не вимагає від вас зміни харчових звичок або додаткових вправ. Тим не менше, краще дотримуватися збалансованого здорового раціону харчування.

Записуйте свою вагу до і після. Клієнти зазвичай говорять, вони помічають або втрату ваги і / або те, що їх одяг стає їм великий вже в перший тиждень дотримання дієти Лінчджі.

Формула харчування Лінчджі збільшує метаболізм, допомагаючи спалювати жир швидше. Це допоможе вивести токсини за допомогою підвищення кишкової перистальтики і утримує одержувані з їжею вуглеводи від перетворення в жир. Дієта Лінчджі є потужним Подавлювачі апетиту, і діетчікі повідомляють про харчування і втрати ваги з дотриманням стійкого, здорового рівня.

Багато батьків хочуть зрозуміти, що ж таке вони зробили (або не зробили), що послужило причиною розвитку аутизму у їх дітей. І хоча іноді причина захворювання може бути виявлена, найчастіше це питання т залишається без відповіді. За винятком випадків наявності рідкісних генетичних захворювань і випадків дії токсинів, що викликають розвиток аутизму (або симптомів, що нагадують симптоми аутизму і часто призводять до невірної діагностиці), це захворювання, як правило, вважається ідіопатичним, що означає, що його причини невідомі.

Психологія і генетика

У середині 1990-х років існувала думка, що аутизм — це наслідок недостатньої батьківської турботи і відсутності психологічної близькості з матір’ю.

Доктор Бернард Рімленд у своїй книзі «Ранній дитячий аутизм: синдром Каннера і його значення для нейронної теорії поведінки» поставила під сумнів дане переконання.

В даний час відомо, що причиною захворювання валяється поразку сприйнятливих ділянок мозку до народження, під час пологів або в перші кілька тижнів після народження. При цьому мають місце неврологічні відхилення, які викликають порушення діяльності мозку, що розвивається, і як наслідок, аутизм. Зокрема, відбувається порушення процесу мієлінізації. Нейрони, не захищені спеціальним мієлінових шаром, не можуть правильно передавати сигнали.

Тяжкість симптомів аутизму залежить від рівня схильності та ступеня ураження.

Часто зміни, що відбулися у хворих, можна побачити під час розтину, а також за допомогою електроенцефалограми (ЕЕГ) і магнітно-резонансної томографії (МРТ). Але ці зміни у різних людей можуть мати різний характер. Таким чином, кошти, яке дозволило б пояснити розвиток аутизму у всіх випадках, поки не існує.

Ускладнення під час вагітності, при пологах і пологах можуть стати причиною цілого ряду порушень діяльності мозку, які призводять не тільки до розвитку аутизму, але і до виникнення багатьох інших неврологічних розладів.

Існує зв’язок між генетикою і схильністю людини до захворювання на аутизм. Поки не виявлено гена або набору генів, які відповідали б за схильність до аутизму в цілому. Але зате відомо, що дефекти гена MDCP2 Х-хромосоми призводять до розвитку одного з видів аутизму під назвою «синдром Ретта».

Недавні дослідження підтвердили той факт, що у деяких людей є схильність до аутизму. У сім’ях, де вже є дитина, яка страждає від цього захворювання, ризик народження другої дитини з аутизмом становить приблизно 5% або один шанс з 20. Це більш високий ризик, ніж у решти населення.

Вчені шукають зв’язок, який існує між генами і підвищеною схильністю хвороби. У деяких випадках батьки та інші родичі дітей, що страждають від аутизму, мають невеликі порушення навичок соціальної комунікації або виявляють схильність до патологічно циклічним діям. Крім того, є факти, що говорять про те, що в сім’ях, в яких є хворі на аутизм, частіше, ніж звичайно, зустрічаються емоційні розлади, такі як маніакально-депресивний психоз.

Теорія про те, що причиною аутизму є неправильний або недостатній батьківський догляд, була спростована.

Деякі дослідження говорять про те, що у людей, хворих на аутизм, рівень серотоніну або інших трансмітерів в мозку виходить за межі норми. Ці відхилення можуть вказувати на те, що аутизм може розвинутися в результаті порушення процесу розвитку мозку ще на ранній стадії його формування. Причиною такого порушення є дефекти генів, які контролюють процес розвитку мозку і регулюють процес обміну інформацією між нейронами. Ці цікаві дані носять попередній характер і вимагають подальшого вивчення.

Зовнішні чинники

На розвиток аутизму можуть також вплинути фактори навколишнього середовища, такі як токсини, інфекції, вакцинація.

У сучасному світі неминуче взаємодію з різними отрутами і токсинами. На певних критичних етапах формування таку взаємодію призводить до виникнення вад розвитку мозку.

Відомо, що такі інфекції, як цитомегаловірус, краснуха і вірус простого герпесу, можуть призвести до ураження мозку. Вроджена хвороба Лайма також провокує розвиток аутизму. Джерелом захворювання можуть стати і деякі інші збудники інфекції.

Тривають суперечки про те, чи можуть ртуть, тімеросал або різні добавки до вакцин, наприклад, алюміній або чужорідні білки і організми, бути причиною розвитку аутизму. Ртуть — це дуже небезпечний важкий метал, і всім відомо про його токсичності.

Незважаючи на те, що на цю тему, як і раніше ведуться суперечки, дослідники відкидають теорію про те, що вакцини або їх інгредієнти можуть викликати розвиток аутизму. П’ять серйозних епідеміологічних досліджень, проведених в США, Великобританії, Швеції та Данії, показали, що рівень захворювання на аутизм у дітей, які отримали вакцини, такий же, як і серед тих, хто їх не отримував. Крім того, в ході серйозного дослідження безпеки вакцинації, яке провів Інститут Медицини, не знайшлося ніяких доказів взаємозв’язку між аутизмом і вакцинацією. Такі організації, як Центри з контролю і профілактиці захворювань, Управління з контролю за якістю продуктів харчування і лікарських препаратів США, Американська академія педіатрії та Всесвітня організація охорони здоров’я, також винесли висновок про відсутність даної взаємозв’язку.

Черговим етапом в житті жінки є настання менопаузи (клімаксу). Менопауза — це остання менструація, яка була рік тому. Далі слідує період постменопаузи, тобто повна відсутність менструацій. Небезпека розвитку онкологічних захворювань в період менопаузи зростає, що пов’язано не тільки з гормональною перебудовою організму і віком жінки, але і з прийомом замісної гормонотерапії.

Найчастіше різні доброякісні та злоякісні процеси розвиваються у віці 40-60 років. Саме в цей період жінка повинна приділяти підвищену увагу своєму здоров’ю, обов’язково двічі на рік відвідувати гінеколога та проходити додаткове обстеження (УЗД органів малого тазу, мамографію молочних залоз та інше).

Гіперплазія ендометрія в період менопаузи

Гіперплазія ендометрія — це патологічне розростання слизової оболонки порожнини матки. Дуже часто гіперплазія ендометрія розвивається в період менопаузи, що пов’язано з постійними коливаннями рівнів статевих гормонів і виснаженням функції яєчників. Додатковими факторами ризику розвитку гіперплазії ендометрія є цукровий діабет, гіпертонічна хвороба і надлишкова маса тіла. Виділяють дві основні форми гіперплазії ендометрію: типову і атипову (аденоматоз). У разі відсутності лікування гіперплазія ендометрія може переродитися в рак ендометрія (особливо атипова форма). Проявляється захворювання нерегулярними менструаціями і постійними матковими кровотечами. Лікування гіперплазії ендометрія полягає в роздільному діагностичному вискоблюванні шийки та порожнини матки з подальшим призначенням гормонотерапії (гестагенів: норколут, Депо-Провера, 17-ОПК).

Міома матки в період менопаузи

У клімактеричний період зростає ризик розвитку міоми матки або її швидкого зростання. Це захворювання також пов’язано з гормональними збоями в менопаузу. Проявляється міома матки ациклічні кровотечами, болями внизу живота і в попереку, синдромом здавлення сусідніх органів (кишечника і сечового міхура). У разі швидкого зростання міоми матки і збільшення її розмірів більше 12 тижнів вагітності, проводять оперативне лікування. Міома є одним з факторів ризику розвитку раку тіла матки. Міоми невеликих розмірів також лікують гормонами (гестагенами). Позитивний момент — це зворотний розвиток міоми матки в період постменопаузи (яєчники практично не функціонують і рівень гормонів нормалізується).

Рак ендометрія в період менопаузи

Рак ендометрія являє собою злоякісну пухлину слизової оболонки порожнини матки. Рак ендометрія стоїть на першому місці серед усіх видів раку органів жіночої статевої сфери. Виникає рак ендометрія в результаті дії естрогенів. До основних причин розвитку цього захворювання відносяться: пізня менопауза (60 років і пізніше), ранній початок менструацій, відсутність пологів, множинні аборти, ожиріння, гіпертонічна хвороба і цукровий діабет. Основними проявами раку ендометрія є: маткові кровотечі, виникнення білей (з домішкою крові і неприємним запахом), болі внизу живота (у запущених випадках) і ракова кахексія (виснаження). Лікування полягає в хірургічному видаленні матки з подальшим призначенням препаратів прогестерону і тамоксифену (володіє антиестрогенами властивостями). Променеву терапію і радіотерапію призначають в разі наявності протипоказань до операції і підвищеному ризику розвитку рецидивів захворювання.

Рак молочної залози в період менопаузи

Розвиток раку молочної залози пов’язано не з менопаузою, а з тривалим застосуванням замісної гормонотерапії. Додатковими чинниками, що впливають на розвиток захворювання, є: спадковість, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, часті аборти, паління, ожиріння та відсутність пологів. При пальпації в молочній залозі виявляється щільне, горбисте безболісне утворення, а також збільшення пахових лімфовузлів. Можливо наявність виділень (часто з кров’ю) з соска, а сам сосок втягнутий. Додатковими ознаками раку молочної залози є наявність висипу і так званої лимонної скориночки. Лікування захворювання полягає в хірургічному видаленні молочної залози.

Ганна Созінова

Багата рибою японська дієта може містити в собі таємницю здорового серця: омега-3 поліненасичені жирні кислоти, що знаходяться в рибі, виявляється, запобігають закупорку артерій.

Якщо ви намагаєтеся вивудити способи зниження ризику серцевих захворювань, ви можете почати з дієти багатою морепродуктами, яка є звичайною справою в Японії. Згідно новому дослідженню, постійно вживання в їжу тунця, сардин, лосося і іншої риби захищає японських чоловіків від закупорки артерій, незважаючи на інші чинники ризику для серцево-судинної системи.

Японія проти США

Дослідження, опубліковане 5 серпня 2008 року в випуску журналу Американського коледжу кардіології (JACC) припускає, що захист виходить від омега-3 жирних кислот, які удосталь містяться в жирній рибі. У першому міжнародному дослідженні подібного роду, дослідники виявили, що в порівнянні з літніми білими чоловіками або американцями японського походження, що проживають в Сполучених Штатах, в крові японських чоловіків, що проживають в Японії, рівень омега-3 жирних кислот в два рази більше — це відкриття було незалежно пов’язано з низьким рівнем захворювань атеросклерозом.

Смертність від ішемічної хвороби серця в Японії завжди була напрочуд низькою. Дослідження демонструє, що дуже низькі показники розвитку ішемічної хвороби серця серед японців, що проживають в Японії, може бути пов’язано з постійним вживанням риби.

Японці їдять приблизно 85 грам риби щодня, в середньому, в той час як типові американці їдять рибу, можливо, два рази на тиждень. Дієтологічні дослідження показують, що вживання омега-3 жирних кислот, що містяться в рибі, в середньому становить 1,3 грама в день в Японії, у порівнянні з 0,2 грамами в день в Сполучених Штатах.

Більш ранні дослідження показали, що у японських чоловіків значно менше рівень накопиченого в артеріях холестерину в порівнянні з білими чоловіками, що живуть у Сполучених Штатах — незважаючи на схожі показники вмісту холестерину в крові та артеріального тиску, аналогічні темпи розвитку цукрового діабету і набагато більш високий рівень куріння сигарет. Неясно, однак, чи допомагають японським чоловікам сильні гени, раціон харчування з високим вмістом риби або який-небудь інший фактор.

Дослідження ERA JUMP

Щоб відповісти на це питання, дослідження ERA JUMP (електронно-променева томографія, оцінка факторів ризику серед японських і американських чоловіків, що народилися в період після Другої світової війни) включило в себе 868 випадково вибраних чоловіків у віці від 40 до 49 років. З них 281 були японськими чоловіками їх Кусацу, Сіга, Японія; 306 були білими чоловіками з округу Оллегені, штат Пенсільванія, і 281 були третього або четвертого покоління японо-американських чоловіків з Гонолулу, Гаваї.

Всі учасники дослідження пройшли медичний огляд, заповнили анкету про способі життя, а також зробили стандартні аналізи крові для оцінки здоров’я серцево-судинної системи. Лабораторні тести також виміряли загальний вміст в крові жирних кислот і омега-3 жирних кислот, які надходять з риби (зокрема, ейкозапентаєнової, докозагексаєнової і докозапентаеновой кислот).

Крім того, дослідники використовували дві методики для вимірювання рівня накопичення холестерину в артеріях. Під час першого тесту за допомогою ультразвукових хвиль була виміряна товщина стінок сонних артерій в області шиї, цей тест, відомий як вимір товщини комплексу інтима-медіа (ТІМ). Під час другого тесту за допомогою електронно-променевого КТ сканера вимірювалися відкладення кальцію, або «згустків» холестерину в артеріях серця, цей тест, відомий як тес на визначення кальцифікації коронарних артерій (ККА). Обидва тест було проведено для виявлення людей з високим ризиком серцево-судинних захворювань.

Було виявлено, що загальний рівень жирних кислот був однаковим у трьох групах, але відсоток вмісту отриманих з риби омега-3 жирних кислот був в два рази вище у японських чоловіків, що проживають в Японії (9,2%), у порівнянні з білими чоловіками (3,9%) і японо-американськими чоловіками (4,8%), проживають в Сполучених Штатах.

Дослідники також виявили, що рівень захворювання атеросклерозом був однаковими серед японо-американських і білих чоловіків, але помітно нижче у японських чоловіків, що проживають в Японії. Середній ТІМ був на 37 мкм менше у японців, ніж у білих чоловіків того ж віку, і сердечнососудистие фактори ризику були прийняті до уваги, в той час як середня різниця з поправкою на ризик у японських і білих чоловіків з позитивними тестами ККА склала 11 відсотків. Обидва пробілу були дуже значними, але став статистично незначущими, коли були прийняті до уваги відмінності в омега-3 жирних кислотах.

Дослідники також відзначили, що у японських чоловіків, що проживають в Японії, значення ТІМ знижуються, в той час як рівень омега-3 жирних кислот збільшується, ця зворотній зв’язок виявилося статистично значущою. Цей зв’язок між рівнем омега-3 жирних кислот і ТІМ залишалася значною навіть після поправки на традиційні фактори ризику серцево-судинних захворювань. (Серед японських чоловіків значення ККА також знизилися, а омега-3 жирних кислот підвищилися, але зв’язок не була статистично значущою).

Під час менопаузи часто починаються маткові кровотечі. Найчастіше це пов’язано з порушенням циклічності роботи системи гіпоталамус — гіпофіз — яєчники — матка і зі зниженням або збільшенням кількості виробляються яєчниками естрогенів. Під час менопаузи через вікової перебудови гіпоталамуса порушується строга циклічність виділення гонадотропних гормонів гіпофіза, що і призводить до різних порушень.

Робота системи гіпоталамус — гіпофіз — яєчники — матка під час менопаузи

Робота системи гіпоталамус — гіпофіз — яєчники — матка відбувається за допомогою як прямих, так і зворотних зв’язків. Гіпоталамус виділяє гормони, які можуть стимулювати або, навпаки, блокувати виділення гонадотропних гормонів гіпофіза. Гонадотропні гормони гіпофіза в свою чергу стимулюють секрецію гормонів яєчника. Але якщо гормонів яєчника виділяється багато, то це гальмує секрецію гонадотропних гормонів і навпаки.

У репродуктивному віці гіпоталамус працює строго циклічно, що призводить до циклічного виділення гормонів гіпофіза і яєчників і появи відповідних циклічних змін в слизовій оболонці матки. При порушенні циклічності роботи гіпофіза порушується виділення та всіх інших гормонів. Під час менопаузи відбувається зниження кількості естрогенів, що стимулює вироблення фоллікулстімулірующего гормону гіпофіза (ФСГ). Під впливом ФСГ розростається тканина оболонки фолікулів, яка виробляє естроген — естрогенів стає багато. Це призводить до того, що слизова оболонка порожнини матки то розростається, то частково відторгається, так як фолікул дозріває, але до кінця він дозріти не може і не виходить з фолікула, тобто овуляції не відбувається (ановуляторних цикл). Фолікул починає повільно розсмоктуватися, тривалий час виділяє при цьому жіночі статеві гормони естрогени, під дією яких розростається слизова оболонка порожнини матки.

Чому виникають маткові кровотечі під час менопаузи

Повна атрезія (зворотний розвиток) фолікула викликає припинення виділення естрогенів і відторгнення сильно розрослася слизової оболонки порожнини матки, що супроводжується сильною кровотечею. Кровотеча може бути тривалим і нерівномірним, якщо гормони виділяються нерівномірно — це створює окремі ділянки некрозу (омертвіння) слизової оболонки, відторгнення яких супроводжується кровотечею.

Різке зниження кількості естрогенів також може бути причиною кровотеч, так як призводить до атрофії (зменшення в обсязі) слизової оболонки.

Кровотечі в менопаузі можуть бути викликані і різними захворюваннями, поліпами слизової оболонки матки і шийки матки, пухлинами яєчників і матки. Крім того, вони можуть виникати при гіпертонічній хворобі, при порушенні стану кровоносних судин, при застосуванні естрогенних препаратів або теплових процедур, а також при захворюваннях інших органів і систем, наприклад, при порушенні згортання крові, важких захворюваннях печінки і так далі.

Як проявляються

Найчастіше маткові кровотечі після настання менопаузи проявляються метрорагія — нециклічними кров’яними виділеннями із статевих шляхів. При цьому тривалість і обсяг крововтрати можуть бути дуже різними — вони залежать від основного захворювання, що викликало маткова кровотеча. Наприклад, підвищена кількість естрогену може викликати появу великої кількості слизу шийки матки, а недолік естрогенів може призвести до зморщування слизової оболонки піхви.

Сильні кровотечі, які вимагають невідкладної допомоги, після настання менопаузи зустрічаються рідко, зазвичай вони пов’язані з раком матки і руйнуванням стінок великих кровоносних судин. Але навіть якщо кровотечі не дуже сильні, все одно вони небезпечні, так як регулярні крововтрати призводять до формування залізодефіцитних анемій, які важко піддаються лікуванню в цьому віці. Ознаками залізодефіцитної анемії є слабкість, млявість, швидка стомлюваність, блідість шкіри і слизових оболонок, зниження апетиту, порушення пам’яті, запаморочення, головний біль. Все це призводить до стійкого порушення працездатності.

Діагностика та лікування

Для того щоб призначити адекватне лікування при маткових кровотечах, жінку спочатку обстежують. Перевіряється кров на гормони, стан слизової оболонки порожнини матки і каналу шийки матки за допомогою гістероскопії, під час якої беруться зіскрібки з внутрішньої поверхні цих органів для лабораторного дослідження.

Лікування призначається залежно від остаточного діагнозу. Наприклад, при підвищеній кількості естрогену і надмірному розростанні слизової оболонки порожнини матки хороший ефект може бути від вишкрібання порожнини матки (кровотечі припиняються). При недостатності естрогенів зазвичай хороший ефект дає застосування гормональних мазей і свічок. Поліпи і пухлини порожнини матки і каналу шийки матки лікують у відповідності з існуючими правилами.

У будь-якому випадку при маткових кровотечах після настання менопаузи потрібно провести ретельне обстеження жінки.

Галина Романенко