Винуватцем опуклого, відвислого живота, що залишається навіть після народження дитини, найчастіше виступає цілий комплекс причин — це і неминуче формування жирових відкладень в області живота в період вагітності (під час вагітності жирові тканини захищають плід, що розвивається), і слабкість м’язів черевної стінки, і розтягнення шкіри, ще одне поширене наслідок зростаючого під час вагітності живота. На щастя, в більшості випадків вирішити проблему з виступаючим животом після пологів можна максимально ефективно — достатньо лише приділяти своєму тілу необхідний час.

Перші кроки до колишніх форм

Дбати про те, щоб фігура якнайшвидше повернулася в норму після пологів, необхідно ще до народження дитини. Зрозуміло, в період вагітності не варто слідувати жорстким дієтам, намагаючись заздалегідь вирішити проблему з формувалися жировими відкладеннями — однак і потурати будь-яким примхам апетиту не рекомендується. Під час вагітності раціон повинен бути максимально збалансованим — це і кисломолочні продукти, і цільнозернові, і якомога більше свіжих овочів і фруктів. А ось від борошняних виробів, жирної і солодкої їжі краще відмовитися — втім, ця рекомендація актуальна для всіх жінок, які стикаються з проблемою зайвої ваги.

Одна з головних причин відвислого живота після пологів — це розтяжки, які вважаються одним з неминучих наслідків вагітності. Насправді ж поява характерних слідів розтягування шкіри в результаті зростання живота досить легко запобігти: починаючи з другого триместру вагітності, коли живіт найшвидше збільшується в розмірах, необхідно регулярно робити легкий масаж живота з використанням пом’якшуючих, поліпшують еластичність шкіри зволожуючих кремів або масел. Допомагають запобігти появі розтяжок і спеціальні дородові бандажі — пояси, які підтримують зростаючий живіт, не здавлюючи його і не приносячи ніякої шкоди здоров’ю жінки і плоду.

Нарешті, хоча в період вагітності активні фізичні навантаження не рекомендуються, повністю відмовлятися від фізичної активності також не слід. Підтримуючи м’язи в тонусі, можна не тільки запобігти ослаблення м’язів черевної стінки, але й полегшити сам процес пологів, прискорити відновлення організму після народження дитини. Основні види фізичних навантажень для вагітних жінок — піші прогулянки, плавання, йога, аеробні навантаження.

Як прибрати живіт після пологів за допомогою вправ

Вагітність і пологи — випробування для організму, тому не варто відразу ж після народження дитини намагатися повернути втрачену стрункість, вдаючись до інтенсивних тренувань. Вважається, що робити вправи для зміцнення ослаблених м’язів верхнього і нижнього преса можна лише через шість-вісім тижнів після пологів (якщо ж виконувалося кесарів розтин, цей термін краще збільшити до десяти тижнів). Спроба відразу ж після народження дитини повернути форму і почати інтенсивні тренування може призвести до серйозних неприємностей — це і розходження швів на животі після кесаревого розтину, і ускладнення діастаза (розбіжності прямого м’яза живота, який часто спостерігається після пологів). Не слід зловживати і дієтами — ефективно відновити форму і прибрати живіт після пологів допоможе тільки комплексне поєднання збалансованого харчування і вправ, спрямованих на зміцнення м’язів черевної стінки. Навіть позбувшись від жирових відкладень, неможливо повністю прибрати живіт — адже однією з причин помітного відвисання живота є саме ослаблення м’язів преса.

Ключовий вид вправ, які допомагають прибрати живіт після пологів — це вправи, спрямовані на підвищення тонусу м’язів преса, як верхнього, так і нижнього. Для зміцнення м’язів нижнього преса необхідний комплекс вправ, що передбачають рухи ногами при нерухомому тулубі — це можуть бути звичайні підйоми й опускання ніг (чим повільніше руху, тим інтенсивніше працює прес), згинання і випрямлення ніг. М’язи верхнього пресу, навпаки, зміцнюються за рахунок роботи тулуба, в той час як ноги залишаються нерухомими — наприклад, підйомів і скручувань тулуба. А одночасна робота ніг і тіла активує всі групи м’язів преса.

Тетяна Смирнова

Вага, набраний за дев’ять місяців вагітності, і необхідність його позбутися найчастіше стає ключовою проблемою для жінки після пологів. Вважається, що протягом якогось часу після пологів зайві кілограми зникають самостійно — зрозуміло, при підтримці здорового, активного способу життя: як правило, колишня фігура повертається через шість-вісім місяців. Однак найчастіше жінки стикаються з необхідністю швидко і максимально ефективно прибрати живіт після вагітності, оскільки звичайні заходи вже не допомагають. На щастя, позбавитися від зайвих кілограмів, набраних за час вагітності, можна — цьому сприяють і всілякі дієти, і спеціальні вправи, і, нарешті, абдомінопластика, до якої часто вдаються жінки після пологів.

Боротьба із зайвими кілограмами

В залежності від фізіологічних особливостей надлишки жирової тканини відкладаються в певних областях: у деяких жінок такими «проблемними» областями стають стегна, у деяких — руки або сідниці. І дуже часто ключовий «проблемною зоною» стає живіт, де жирові відкладення помітні найбільше. Вагітність — не виняток: пристрасть до певних, часто шкідливих продуктів, стреси, гормональні зміни — все це призводить до значного збільшення маси тіла, і дуже часто перші жирові відкладення з’являються саме в області живота. У таких випадках для жінок після пологів рекомендовані ті ж заходи, що і для жінок не народжували: основні способи прибрати живіт після вагітності — це правильне, збалансоване харчування, відмова від деяких видів продуктів і, зрозуміло, спеціальні вправи, що підтягують кілька отвисшие м’язи живота.

Сувора дієта — не саме корисне для організму захід, а вже ослабленому вагітністю та пологами організму тільки що народила взагалі не рекомендується. Перед тим, як намагатися прибрати живіт після вагітності за допомогою суворої дієти, краще згадати про те, що зайві кілограми з’явилися аж ніяк не відразу — маса тіла збільшувалася поступово, протягом усіх дев’яти місяців, а це означає, що організму потрібно нітрохи не менш тривалий термін , щоб позбутися від жирових відкладень. Втім, обмежити себе в їжі не тільки можна, але й потрібно — наприклад, відмовитися від білого хліба, борошняних та кондитерських виробів, включивши в раціон цільнозернові продукти, їсти побільше свіжих овочів і фруктів, замінити звичне вершкове або соняшникове масло легким оливковою, яке набагато корисніше для здоров’я. А повернення до режиму регулярних фізичних навантажень можна почати з звичайних щоденних прогулянок на свіжому повітрі протягом десяти-двадцяти хвилин — такі прогулянки корисні не тільки для самої жінки, але і для новонародженого малюка.

Абдомінопластика

Мабуть, самий радикальний метод позбавлення від помітного після вагітності і пологів живота — це абдомінопластика, досить популярна процедура, що допомагає швидко прибрати живіт. У рідкісних випадках абдомінопластика — чи не єдиний спосіб позбутися від живота і вирішити ряд інших проблем, викликаних вагітністю — наприклад, видалити розтяжки, прибрати надлишки обвислій шкіри, провести корекцію разошедшихся внаслідок вагітності та росту живота прямих м’язів живота і так далі.

Процедура абдомінопластики являє собою процедуру видалення надлишків шкіри і зміцнення м’язів передньої черевної стінки, в результаті якої живіт стає помітно більш підтягнутим і плоским. Крім того, в деяких випадках процедура абдомінопластики припускає і ліпосакцію, тобто видалення жирових відкладень.

У абдомінопластики як способу прибрати живіт після вагітності є кілька суттєвих недоліків. Один з них — незручності, пов’язані з періодом реабілітації: через десять-дванадцять днів після процедури доведеться знімати шви, а потім протягом декількох тижнів носити спеціальну білизну чи бандаж. Крім того, остаточні результати абдомінопластики можна оцінювати далеко не відразу — зазвичай для повної реабілітації організму потрібно до півроку.

Тетяна Смирнова

Здавалося б, корисний продукт — морква, так чому ж вона підходить не всім? Насамперед, через що міститься в сирій моркві великої кількості грубої клітковини, яку переносять далеко не всі. Болі в животі, метеоризм — ось далеко не всі неприємності, які може принести така дієта.

Чим корисна морква

Головне достоїнство і цінність моркви як продукту — наявність великої кількості бета-каротину, з якого в організмі людини виробляється вітамін А. Бета-каротин є потужним антиоксидантом, який блокує виділення вільних радикалів при окисленні ліпідів клітинних мембран, що є прекрасною профілактикою целюліту . Бета-каротин стимулює захисні сили організму (імунітет), відіграє велику роль у формуванні шкірного покриву і слизових оболонок, вистилають органи дихання, травлення і сечовивідних шляхів.

Розщеплення бета-каротину на молекули вітаміну А відбувається в кишечнику. При цьому ступінь засвоєння каротину з їжі залежить від вмісту в ній жирів і стану жовчовивідних шляхів — наявності в кишечнику вільних жирних кислот.

Бета-каротин перешкоджає виникненню раку (молочної залози, шийки матки, легенів, кишечника, сечового міхура), попереджає розвиток атеросклерозу. Утворюється з бета-каротину вітамін А чинить позитивний вплив на структуру і функції клітинних мембран, призупиняє процеси старіння (в тому числі старіння шкіри), сприяє росту волосся, зміцненню нігтів, збереженню зору.

Передозування вітаміну А небезпечна, вона проявляється у вигляді нудоти, блювання, проносу, головного болю, двоїння в очах, безсоння, випадання волосся, збільшення печінки та селезінки.

Крім того, у моркві містяться вітаміни С, групи В (В1, В2, нікотинова кислота) рослинний білок, трохи ефірної і жирного масел, флавоноїди, мінеральні солі (калію, магнію, кальцію, фосфору, заліза, йоду).

Багатий склад моркви робить її дуже корисним продуктом у харчуванні людини. Але вживати одну тільки морква складно, так як вона містить багато грубої клітковини. Якщо вживати моркву в помірних кількостях, то клітковина піде на користь і виведе з кишечника всі продукти обміну і калові камені. А ось у великих кількостях клітковина може викликати болі в животі, здуття, нудоту і навіть блювоту.

Основні принципи

Принципи дуже прості, але навряд чи цю дієту придумали дієтологи, швидше за все, це творчість непрофесіонала. Рекомендується з’їдати щодня протягом чотирьох днів по кілограму натертої на тертці морквини. Найчастіше такий салат рекомендується присмачувати медом і лимонним соком. Але так як в цьому випадку, що міститься в моркві бета-каротин не буде засвоюватися, все ж, краще частину салату заправити чимось жирним, наприклад, рослинною олією або сметаною.

Весь салат краще розбити на шість невеликих порцій і приймати через кожні три години — невеликий обсяг клітковини буде легше переноситися шлунково-кишковим трактом. Солодкий салат (з медом і лимонним соком) краще чергувати з несолодким (зі сметаною або з олією). Так буде більше користі: засвоїться бета-каротин і не буде його передозування.

Рекомендується також щодня випивати склянку і більше свіжовичавленого морквяного соку. Але це вже зайве — може бути передозування. Тому краще пити мінеральну воду без газу, просто очищену фільтром воду, трав’яний чай, зелений чай.

Четвертий день морквяної дієти є завершальним, в цей день в меню можна додати невеликий шматочок м’яса або йогурт. Після виходу з дієти рекомендується дотримуватися правил здорового харчування: не вживати жирного м’яса, солодощів, здоби, смажених, гострих, копчених продуктів, солодких газованих напоїв.

Десятиденна морквяна дієта

Десятиденна морквяна дієта побудована за таким же принципом, але моркву зі сметаною пропонується вживати протягом десяти днів. Це дуже небезпечно і підійде далеко не всім. Така дієта може викликати загострення приховано протікаючих захворювань шлунково-кишкового тракту і печінки. Безумовно, «сидіти на одній морквині» не можна, якщо ви страждаєте якими-небудь захворюваннями шлунка, кишечника або печінки.

Будь-яка дієта, яка триває більше трьох днів, повинна бути збалансованою, тобто містити в собі необхідний набір інгредієнтів — білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин. У морквяної дієті такого набору немає, тому сидіти на ній більше трьох днів не рекомендується.

Морква — чудовий продукт, за допомогою якого можна оздоровити організм, але ніколи не слід забувати про почуття міри, до будь-якої дієти підходити з обережністю і краще після консультації з лікарем.

Галина Романенко

Нежить — це одне з найчастіших захворювань, яке може переходити в хронічну форму і ускладнюватися запаленням придаткових пазух носа. Той, хто хоч раз перехворів нежиттю, знає, що лікувати його дуже непросто. Крім традиційних лікарських препаратів для лікування нежиті випускаються і гомеопатичні засоби, які також непогано себе зарекомендували.

Гомеопатичні засоби — що це таке?

Основний закон гомеопатичного лікування полягає в тому, що подібне лікується подібним. Всі гомеопатичні засоби застосовуються у надмалих дозах, але якщо застосувати їх у звичайних дозах, що використовуються в традиційній медицині, то можна побачити, що вони викликають ознаки захворювань, при яких їх рекомендується призначати. Вважається, що надмалі дози ліків, здатних викликати те або інше захворювання у великих дозах, стимулюють певні органи і тканини і сприяють одужанню.

Дія гомеопатичних препаратів проходить випробування на здорових добровольцях, яким препарат призначається у великих дозах. Саме так виявляється механізм дії гомеопатичних засобів. З метою лікування хворих гомеопатичні ліки призначаються в звичайних для цього виду лікування надмалих дозах.

Механізм дії Еуфорбіум композитум

Еуфорбіум композитум є комплексним гомеопатичним препаратом для лікування нежиті, який випускається фармацевтичною компанією Хеель (Німеччина), що спеціалізується на виробництві гомеопатичних препаратів. Комплексним препарат називається тому, що в нього входить комплекс з восьми рослинних засобів і мінералів. Лікарська форма препарату — назальний спрей у флаконах з дозуючим пристроєм.

Малі дози речовин, що входять в еуфорбіум композитум, зволожують слизову оболонку носа і сприяють відновленню змінених ділянок слизової оболонки шляхом стимуляції містяться в ній біологічно активних речовин.

Особливо показаний препарат при хронічних запальних захворюваннях носа та його придаткових пазух з сухістю і атрофією (зменшенням в обсязі) слизової оболонки. При цьому стимулюється обмін речовин в пошкоджених областях і відбувається відновлення їх функцій. Еуфорбіум композитум не подразнює слизову оболонку носа і не володіє судинозвужувальну дію.

Еуфорбіум композитум надає антиалергічну дію, знімає запальні явища в слизовій оболонці носа, відновлює функції пошкоджених тканин. За допомогою Еуфорбіум композитум можна лікувати нежить будь-якого походження, його можна призначати разом з іншими, як гомеопатичними, так і не гомеопатичними лікарськими препаратами.

Еуфорбіум композитум надає лікувальну дію, яка не проявляється миттєво, на відміну від судинозвужувальних засобів, які є чисто симптоматичним лікуванням, тобто лише на деякий час знімають набряк і полегшують носове дихання. У Еуфорбіум композитум інший механізм дії, тому ефект (і досить стійкий) від його застосування можна побачити лише через кілька днів регулярного застосування.

Кому призначають еуфорбіум композитум і кому він протипоказаний

Лікарі-гомеопати призначають Еуфорбіум композитум при таких захворюваннях:

• нежиті будь-якого походження — інфекційного, неінфекційного, алергічного;
• гіпертрофічному нежиті, коли слизова оболонка порожнини носа і його придаткових пазух настільки розростається, що закриває носові ходи;
• атрофічному нежиті, що супроводжується різким зменшенням в обсязі слизової оболонки порожнини носа;
• запальних процесах у придаткових пазухах носа;
• аденоідітах — запальних процесах в області аденоїдів;
• отитах та євстахіїтах — запаленнях середнього вуха слухової труби;
• алергічному нежиті.

Еуфорбіум композитум покращує загальний стан слизової оболонки порожнини носа, а так як слизова оболонка є бар’єром на шляху проникнення збудників інфекції в організм, то цей препарат може застосовуватися для попередження гострих респіраторних вірусних інфекцій, зокрема грипу.

Протипоказання для призначення Еуфорбіум композитум — підвищена чутливість до компонентів препарату.

З побічних ефектів при прийомі Еуфорбіум композитум можливе виникнення алергічних реакцій, поява підвищеного слиновиділення, свербіння і печіння в носі. Такі стани потребують відміни препарату.

Режим застосування Еуфорбіум композитум

Дорослим і дітям після 6 років еуфорбіум композитум впорскують в ніс по 2 дози в кожну ніздрю 3-5 разів на день при хронічних захворюваннях і 5-6 разів на день при гострих запальних процесах. Дітям до 6 років препарат призначають по одній дозі 3-4 рази на день.

Ротавірусна інфекція викликає діарею, підвищення температури, блювоту. Цілком природно, що при ротавірусної інфекції у хворого, будь то дитина або дорослий, немає апетиту. Тим не менше, лікарі рекомендують не відмовлятися від їжі — навіть якщо будь-які продукти викликають нудоту. Крім того, дуже важливо збільшити об’єм рідини, щоб запобігти зневоднення організму — одне з найнебезпечніших наслідків ротавірусної інфекції, особливо у дітей.

Найефективніша дієта при ротавірусної інфекції для дітей — банани, рис, яблучне пюре і тост, спеціальний раціон харчування при дитячій діареї. Щоб полегшити нудоту, краще їсти менше, але частіше, і відмовитися від продуктів, що містять велику кількість цукру. Маленьких дітей, що заразилися ротавирусом, необхідно продовжувати годувати грудьми або сумішами. Живильні речовини, що містяться в сумішах для годування, допоможуть організму дитини боротися з вірусом.

Зазвичай ротавірусна інфекція проходить самостійно через три-сім днів, проте в деяких випадках, в умовах ослабленого імунітету, симптоми ротавірусної інфекції можуть зберігатися протягом набагато більш тривалого терміну — аж до двох тижнів. Саме тому дуже важливо забезпечити дитині необхідний набір поживних речовин: обмеження в їжі лише продовжить симптоми ротавірусної інфекції.

Щадний раціон, заснований на м’якій їжі, забезпечить організму дитини необхідну енергію для боротьби з ротавірусної інфекції. Навіть якщо кожний прийом їжі викликає блювоту, деякі живильні речовини все одно встигають потрапити в кров, тим самим сприяючи відновленню сил.

Навіть при інтенсивних симптомах ротавірусної інфекції не варто відмовлятися від твердої їжі і обмежуватися тільки рідинами — такий крок лише підсилить блювоту. Крім того, занадто великий обсяг рідини при обмеженій кількості твердої їжі може спричинити набрякання рук, ніг, повік. І дорослому, і, в особливості, дитині, хворій ротавірусної інфекцією, необхідний набір поживних речовин, який забезпечують фрукти, овочі та м’ясо — нехай навіть у невеликих порціях.

Продукти, від яких необхідно відмовитися

• Молочні продукти

Молочні продукти — такі, як молоко, сир, йогурт — можуть посилити діарею і викликати роздратування запаленого кишечнику. Навіть дітям, які п’ють молоко постійно, краще на якийсь час замінити молочні продукти спеціальним розчином для пероральної регідратації, який запобіжить зневоднення і компенсує брак рідини і електролітів. У разі інтенсивної блювоти можна спробувати давати дитині невелику кількість води або лід. Немовлята і маленькі діти найбільше схильні зневоднення, тому при перших же симптомах ротавірусної інфекції необхідно подбати про те, щоб дитина вживала достатню кількість рідини.

• Смажена їжа

Смажена або жирна їжа — гамбургери, картопля-фрі, чіпси, усілякі десерти — може виявитися занадто важкою для організму, ослабленого ротавірусної інфекцією. Відновлення після перенесеної ротавірусної інфекції краще почати з делікатної дієти — для дітей і дорослих при ротавірусної інфекції підходять картопля, хліб, рис, яблука, банани. Починати краще з невеликих порцій, поступово збільшуючи їх розмір. Необхідно запам’ятати, що відразу ж після перенесеної ротавірусної інфекції адекватну кількість рідини набагато важливіше, ніж їжа.

• Кофеїн

Кофеїн чинить подразнювальну дію на слизову кишечника і може посилити запалення, викликане ротавірусної інфекцією. Кава і будь-які напої, що містять кофеїн (у тому числі солодкі газовані напої) краще замінити чаєм без кофеїну, натуральними соками.

Дієта при ротавірусної інфекції для дітей у віці від року до трьох років

У маленьких дітей протягом перших дванадцяти годин ротавірусної інфекції блювота може спостерігатися дуже часто — кожні п’ять-тридцять хвилин. У період найбільш гострих симптомів рекомендується відмовитися від годування, а якщо дитина хоче пити, дати йому трохи грудного молока або спеціальний розчин для регідратації. Надлишок цукру спровокує збільшення кількості рідини в травному тракті і посилить діарею. Не можна давати дитині молоко або суміші для годування, оскільки ротавірус знищує ферменти, необхідні для перетравлення лактози, тим самим посилюючи біль у животі і діарею. Якщо часта блювота у маленької дитини триває довше дванадцяти годин, необхідно звернутися до лікаря.

Друга стадія розвитку ротавірусної інфекції у маленьких дітей супроводжується послабленням симптомів — блювота може спостерігатися раз на годину-дві години. На цій стадії дитині можна давати більше рідини, але не можна годувати його молоком або жирною їжею. Особливо допомагає при ротавірусної інфекції у маленьких дітей грудне молоко. Якщо годування грудьми неможливо, дитині можна давати чисті рідини. Добре підходять чай з м’ятою, заспокійливий і полегшує нудоту, і чай з імбиром, що полегшує болі в животі. Не можна давати дитині тверду їжу до тих пір, поки блювота не буде спостерігатися лише один-два рази на день.

На стадії одужання дитині можна починати давати легко засвоювану їжу — наприклад, овочеві соки, бульйони, супи, картопляне пюре, які компенсують втрачені живильні речовини. Добре підходять для відновлення організму дитини після ротавірусної інфекції свіжі фрукти і йогурт, нормалізуючий мікрофлору кишечника.