Заставна (Чернівецька область) – Нова Пошта
Відділення №1: вул. Незалежності, 91
Телефон: +38 (0372) 977-500
Час роботи: Понеділок – п’ятниця: 09:00-18:00. Субота: 09:00-15:00.
Заставна (Чернівецька область) – Нова Пошта
Відділення №1: вул. Незалежності, 91
Телефон: +38 (0372) 977-500
Час роботи: Понеділок – п’ятниця: 09:00-18:00. Субота: 09:00-15:00.
Розпочалось все з того, що мені заблокували всі операції в PlatinumClick. Причиною цього стало те, що мій паспорт був недійсний. Але, на жаль, я тільки встиг віддати паспорт в паспортний стіл, для того, щоб вони вклеїли фотку і не зовсім розумію, чому не могли вклеїти одразу о_О.
Ну і я поїхав з України. Взявши з собою картку ПлатинумБанку.
Так як операції в інтернет-банкінгу були заблоковані, то я десь 2 місяці карткою не користувався.
Важко сказати, чи я насправді забув пін-код, чи мені просто заблокували картку. Можливо, просто моя провина.
В кожному разі картка була вилучена банкоматом. Коли я подзвонив до польського банку, то там мені сказали, що без проблем вишлють картку в Україну, якщо буде запит від українського банку.
Потім я подзвонив в ПлатинумБанк і мені сказали, що у випадку втрати карти за кордоном її неможливо відновити. Тобто, жодного запиту вони надсилати не збираються і якщо у Вас просто випадково банкомат вилучить картку, це буде означати, що Ви втратили її назавжди.
Але цілком можливо, що деякі польські банки зможуть Вам її відновити).
Тому я тимчасово не можу зняти гроші з цього банку, а ні зробити жодної операції і просто замовив нову картку за 40 грн. Досить насторожує відсоток в цьому банку, хоча користуюсь його послугами досить давно. Зараз мало довіри до будь-якого банку. Тому спробую частково зняти кошти.
Доречі, в Приватбанку в мене і далі все працює чудово, і не просять жодного оновлення документів 😉
Не знаю, чому я вирішив інвестувати гроші в MMCIS index TOP 20. Можливо від безвиході, адже ситуація стає дедалі гіршою, і складно знайти застосування своїм навіть невеликим заощадженням 🙁
Отже, мене вже одразу здивував той факт, що гроші вводяться і виводяться по курсу нацбанку, а не міжбанку. І вводяться практично одразу.
Верифікація виявилась простим затягуванням часу і не зовсім ясно, чи хтось взагалі пройшов цю процедуру, чи в інтернеті писали просто фейкові коментарі. Я вислав пакет документів, але не отримав жодної відповіді. Прикро, але це моя провина.
Новина про виплату 200$ всім теж була фейком, адже в жовтні місяці всі заявки (навіть до 200 доларів) були автоматично скасовані.
Компанія “Гроші Онлайн” (“Деньги Онлайн”) жодного стосунку до України немає, але тут теж нікому нічого не виплачують. Чи вони хочуть сказати, що всі гроші з України спочатку переводились до Росії?
Якщо більшість грошей зосереджено у посередників, то яким чином проводилась торгівля і отримувався прибуток. Можливо ті відсотки – абсолютно не показник торгівлі на форекс, а просто випадкові числа.
Роман Комиса – не для кого це вже не стане новиною, якщо я скажу, що це підставна особа. Костянтин Кондаков зробив вигляд, що навіть не має відношення до Forex MMCIS, хоча просував це все дуже сильно навіть по ТВ і практично у всіх він асоціюється з Forex MMCIS. Мало того, він один із співзасновників цієї компанії.
Чарджбек (chargeback) – свіжовигадана брехня. Ніяких повернень не буде, адже всі операції проводились успішно. І якщо говорити про Україну, то вони перераховувались на український рахунок. В службі підтримки Приватбанку сказали, що немає жодних підстав для повернення коштів. Тобто, жодна особа із України ніколи не отримувала і не отримає чарджбек по операціям стосовно Forex MMCIS.
Служба підтримки ніколи не приносила жодної користі. На будь-яке запитання можна було отримати тільки стандартні відповіді. Наприклад, потрібен час, виплати будуть, очікуйте і т.д. Але зараз вже ця служба зникла взагалі. Можна писати тільки на електронну пошту, яку ніхто читати потім і не збирається, адже всі пишуть одне і те ж – поверніть нам гроші…
З часом зникне і сайт, і група Вконтакті, а ще пізніше з’явиться якась інша компанія, яка і заповнить спустошену нішу…
Нарешті я почав відкривати для себе світ. В минулому році я був в таких містах, як Варшава, Краків, Закопане, Сребрна Гура. В цьому році нарешті вдалось потрапити у Гданськ, про що я мріяв дуже давно.
Перше, що кидається в очі: залізничний вокзал там гірший, ніж в Катовіце або ж Кракові… Але це ніщо в порівнянні з іншим.
Старувка (історичний центр міста) там дійсно класна і мені сподобалась більше, ніж у Кракові. Те, що є вихід до моря – теж величезна перевага. А ще в Гданську досить розвинута українська діаспора і часто відбуваються українські вечірки. На жаль, я на один день запізнився на інтеграційну вечірку українців у Гданську. Але в майбутньому я ще не раз туди приїду, бо враження залишились дуже хороші.
Крім того, там функціонує досить велика Українська Греко-Католицька Церква (в центрі міста). Прийшовши туди в неділю, я побачив дуже багато людей. Мало хто з них вже розмовляє українською, але розуміють її всі і в душі вони залишились українцями.
Що стосується транспорту, найбільш поширений вид – це трамвай. Трамваї нові, швидкі і комфортні. Білет без проблем можна купити в автоматі як за готівку, так і можна заплатити карткою. Зупинки оголошуються і відображаються на екрані. На зупинках часто табло, де відображається час прибуття. Одним словом, Європа 🙂
Якщо говорити про іноземців, то часто можна зустріти росіян із Калінінграду. Воно і не дивно, адже їм дуже близько. А українців (в першому поколінні, тобто таких як я) там значно менше. Тому з цієї точки зору я відчув себе не дуже комфортно … Але якщо хочеш вивчити мову і адаптуватись, то для тебе ідеальні умови.
Якщо говорити про гуртожиток Університету Гданського, де я жив один день, він мені не зовсім сподобався. Але коштував він 300 зл на місяць, що на 100зл дешевше, ніж у мене в Сосновцю :). Але я краще буду платити більше і жити в тих умовах, що живу зараз 😉
Отже, для мене подорожі тільки починаються. Побачимось пізніше і щасти вам!
Я вже другий рік живу у Польщі, а проблема інтеграції і досі актуальна. Зі студентами з групи я не в дуже хороших відносинах, і проблема абсолютно не в мені. Вони навчались разом протягом трьох років перед магістеркою. Часто вони спілкуються на теми, які мені не зовсім зрозумілі, хоча мій рівень польської вже досить хороший.
Ще один цікавий момент – вони не діляться матеріалами, це при тому, що я ділюсь без проблем і взагалі не бачу в цьому нічого дивного. Тобто, мене просили скинути багато речей, я відправляв, а коли просив сам, то чекав місяць і більше. Але це таке, можна списати на лінь. Але ж вони все здадуть в останній момент, а я – далеко не факт, що все здам. Можливо, ситуація виглядала б інакше, якби в групі було 2 і більше українців. Ми б просто спілкувались би між собою і на цьому кінець.
Наступна цікавинка – це відношення поляків вцілому до українців. Будучи на практиках, я мав нагоду чути (приховано), як обговорювали українців, не тільки мене, а і з усього гуртожитку. Відношення – край негативне, як до “другого сорту”.
А ще українці у поляків асоціюються з бандерівцями, ця тема просувається на державному рівні. Навіть молоді люди, які не цікавляться історією, наз. українців “людовбивцями” і “бандеровцамі”. Єдине,що тішить у таких відносинах, що поляки теж антиросійські, але тема “Волинської різні” вже дістала. Зрозуміло, що вигідно це Росії. А знаєте, що мені ще цікаве писали поляки. Що конфлікт з Кримом і Сходом України їх абсолютно не стосується.
Тому не дивно, що в українців виникають такі проблеми при інтеграції в Польщі. Мені особисто до цього часу не дуже комфортно жити і навчатись тут, хоча кожного дня зустрічаю багато українців і інколи почуваю себе, як вдома.