Коли ви заходите на Facebook в дев’ятий раз за 15 хвилин, то, напевно, вам в голову приходить, що «Фейсбук» – це хвороба. Два аспіранта Прінстонського університету (США) вважають це визначення дуже точним. За допомогою простої епідеміологічної моделі вони показали, що використання головної соціальної мережі світу дійсно поширюється подібно інфекції.

Крім того, модель говорить про те, що «Фейсбук», як і колись MySpace, через кілька років очікує різке падіння популярності. Однак деякі дослідники вважають, що аспіранти помиляються з підходом до проблеми.

Немає нічого дивного в тому, що епідеміологічна модель застосовна до такого соціальному явища, як використання веб-сайту. Зрештою, інфекційні захворювання найчастіше поширюються в результаті контакту людини з людиною, то ж їх теж можна вважати соціальними явищами. Водночас інтерес до ідеї або заняття приходить і йде, немов хвороба, – варто тільки занудьгувати.

Джон Каннарелла і Джошуа Спечлер, які вивчають авіа і ракетобудування, стверджують, що розвиток MySpace і Facebook добре описується дуже простою математичною моделлю поширення епідемій (читай, технарі використали епідеміологічний підхід для модулювання гостро соціального явища).

Модель передбачає існування трьох типів людей: «Сприйнятливих» (S), які ще не почали користуватися сайтом соціальної мережі, «Заражених» (I) – таких, що вже відвідують його, і «одужавших» (R), які або припинили використовувати сайт, або відмовилися від нього після першого знайомства.

В міру поширення «хвороби» розміри груп змінюються. Наприклад, оскільки для кожного нового випадку «інфікування» необхідний контакт S і I, кількість S зменшується пропорційно добутку кількості I на кількість S. Кількість I збільшується аналогічним чином, але в той же час несе втрати зі збільшенням кількості R.

Модель ідентична так званій моделі SIR, найпростішій в епідеміології, але дещо все ж таки було додано. У SIR люди видужують самостійно, просто приходячи до тями після застуди, тому в будь-який момент кількість R збільшується пропорційно кількості одних тільки I.

Каннарелла і Спечлер, однак, припустили, що I стає R, лише зіткнувшись з іншим R: ви не припините користуватися соціальною мережею, поки цього не зробить один з ваших друзів (адже ми розглядаємо соціальне явище, вірно?). Тому число R зростає пропорційно добутку кількості I на кількість R. Потім модель перевірили реальними даними.

Популярність MySpace і «Фейсбуку» оцінювалася на підставі показників пошукової системи Google: просто цю інформацію набагато легше отримати, ніж справжні конфіденційні цифри. До того ж таким чином можна точніше визначити число користувачів, тоді як самі соціальні мережі розкривають лише загальну кількість зареєстрованих облікових записів, які зберігаються навіть після того, коли люди втратили до них інтерес.

У підсумку модель чітко відтворила зліт і падіння MySpace: соціальна мережа досягла піку популярності в 2008 році, коли було 75 900 000 унікальних відвідувань на місяць, а до 2011-го кількість користувачів практично зійшла нанівець. Мабуть, схожа доля чекає «Фейсбук»: в останні роки, якщо вірити «Гуглу», популярність цієї соціальної мережі перестала зростати, а з 2012-го почала трохи падати. Отже, чим далі, тим сильніше буде збільшуватися кількість R, які стануть спонукати інших і все активніше відмовлятися від «Фейсбуку», і, відповідно до моделі, десь в 2015-2017 роках соціальна мережа втратить 80% своїх користувачів.

Але фахівець з математичного моделювання епідемій Маріса Ейзенберг з Мічиганського університету (США) просить не поспішати з продажем вашого пакету акцій «Фейсбуку». За її словами, модель SIR настільки проста, що здатна передбачити тільки одне: повільно або швидко, але епідемія (чи популярність соціальної мережі) в кінцевому рахунку зійде нанівець.

Фахівець вважає, що свідчення цієї моделі слід було б порівняти з даними інших версій, які враховують можливість появи повторних вогнищ епідемії (того, що деякі R знову стануть I). Результати дослідження доступні на сайті arXiv.org.

24 січня 1984, ще юний 28 – річний Стів Джобс одягнувся в смокінг і запропонував публіці новий комп’ютер apple – «Макінтош».

Перший macintosh

За двое дні предварительно того, під час третьої чверті фінального матчу з американського футболу, стартувала объявление, яка довела тих, хто і без того з нетерпінням чекав новинку, прежде крайнього ступеню збудження.

Уявіть собі антиутопічне майбутнє. На величезному екрані з’являється обличчя, що наказує людям, зібраним у великій кімнаті, коритися. Героїня ролика вислизає від поліції і розбиває екран гігантським молотом, звільняючи аудиторію від мари. Думка зрозуміла: Великий Брат – це ibm, а визволитель – це «Мак». Згадайте про те, який це був рік.

Джобс сам на сцені витягнув з сумки 8-кілограмовий комп’ютер, включив його і продемонстрував захопленій публіці скріншоти додатків macwrite і macpaint, побачивши які у конкурентів должен був статися серцевий напад.

Легкий у використанні графічний інтерфейс і маніпулятор типу «миша» (який дебютував нещодавно в комплекті з комп’ютером apple lisa) – огулом це вражало уяву: вперше неспеціаліст отримував можливість управляти комп’ютером, не вводячи команди вручну.Загалом «Макінтош» мав позитивні відгуки, незважаючи на фантастичну ціну – $2495. Але деяких оглядачів дещо гуртом ж не влаштувало.
Так, Ерік Сандберг-Димент з «Нью-Йорк таймс» не приховував свого розчарування розмірами екрану: «Першим, що мене вразило, если я сів после macintosh, був не покажчик миші, який дозволяє переміщати курсор сообразно екрану, а розмір самого екрану. 9-дюймова діагональ, зображення п’ять на сім – моя особиста неприязнь накануне маленьких екранів змусила мене тут же намалювати комп’ютеру мінус».

У той час головним конкурентом «Мака» для ринку домашніх комп’ютерів був ibm pcjr, який мав 14-дюймовий монітор і коштував $1269. Сандберг-Димент прискіпувався також прежде таких дрібниць, як клавіатура без цифрових клавіш і чорно-білий екран. Але недоліки апаратних засобів, для його думку, певною мірою компенсувалися безпрецедентним графічним дозволом, інтуїтивно зрозумілою операційною системою і новаторським контролером.Комп’ютером було настільки просто користуватися, в порівнянні з аналогами, що маленький екран був реабілітований. «Після «Мака» зображення на екранах інших комп’ютерів здається спотвореним, немов витвір у дусі кубізму, – писав рецензент. – Принципова відмінність «Мака» від інших персональних комп’ютерів полягає в тому, що «Макінтош» орієнтований на зображення, а не на слова». В епоху ручного введення команд mac поставлявся в комплекті з однією з перших моделей миші.

Тим периодически у статті ради «Лос-Анджелес таймс» Ларрі Мегрід дивувався деяким вже тривіальним у наш час речам: «Установивши машину, ви вставляєте головний системний диск, включаєте живлення і от хвилину бачите вступний екран. apple називає його «робочий стіл». Те, що ви на ньому бачите, дійсно схоже для те, що зазвичай можна знайти на столі». Його опис легкого у використанні візуального інтерфейсу (який був негайно скопійований «Майкрософтом» і став надбанням практично всіх ПК) разюче схожий для те, з яким пафосом оглядачі в 2007 році розповідали нам про ОС «Айфона», керовану сенсорним екраном: «Використовується переносна «миша» – малый вказівний пристрій, який дозволяє користувачеві вибирати програми і пересувати дані з однієї частини екрану в іншу. Коли я вперше почув про цей процес, він здався мені незручним, тим більше що використання клавіатури мене цілком влаштовувало. Але миша виявилася ще більш інтуїтивною. В дитинстві ми вчилися переміщати предмети по дитячому манежу. Використання миші – продовження того ж уміння».

Цей механізм залишався популярним ще багато років.

У журналі byte Грегг Вільямс всебічно висвітлив технічні характеристики машини і її небачені можливості, а також зробив передбачення, яке виявилося одночасно пророчим і помилковим. «Його будуть наслідувати, але не копіювати, – писав він. – Для деяких apple стане синонімом персонального комп’ютера, як ibm – простой комп’ютера».

Вільямс цілком правильно вловив те, що запропоновані «Макінтошем» нововведення вразять домашнього користувача в саме серце. Але він не міг передбачити, що в операційній системі microsoft windows всі ці можливості будуть скопійовані і що завдяки цьому вони з’являться і для комп’ютерах ibm, і для будь-яких інших.

У кінцевому рахунку саме комп’ютери для базі windows захопили домашній ринок, і пророкування Вільямса збулося з точністю перед навпаки: синонімом персонального комп’ютера стала windows-система, а «Мак» – її протилежністю.

Комп’ютер продавався з об’ємною сумкою, щоб його можна було носити з собою, немов ноутбук.

Задня панель першого «Мака».

Дизайн материнської плати був спрощений, щоб знизити вартість.

Підготовлено ради матеріалами Смітсонівського інституту.

IBM представила восьмий щорічний список п’яти перспективних технологій, які, на думку фахівців корпорації, протягом найближчої п’ятирічки зможуть вплинути на наше життя, роботу і стиль спілкування. Прогноз заснований на ринкових тенденціях і соціальних процесах, а також розробках дослідних лабораторій IBM.

У нинішньому році в списку представлені інновації, засновані на принципі набуття знань: за допомогою когнітивних систем наступного покоління комп’ютери зможуть навчатися, робити висновки і взаємодіяти з користувачами більш природним, персоналізованим чином.

Поява таких систем стане можливою завдяки об’єднанню хмарних обчислень, аналізу великих обсягів даних, технологій навчання, а також засобів безпеки.

Класна кімната зробить процес навчання більш ефективним

IBM вважає, що протягом найближчих років оснащення навчальних кімнат новітніми системами дозволить викладачам пізнавати кожного учня особисто і навіть складати для нього індивідуальний розклад для всіх освітніх етапів.

У наступні п’ять років вчителям буде доступна інформація про всі результати тестування, відвідування і поведінки кожного учня.

Складна хмарна аналітика дасть педагогам розуміння, хто зі школярів або студентів може відставати і які труднощі зазнає. Система також зможе запропонувати кожному учневі конкретні кроки для подолання цих труднощів.

Традиційні магазини обійдуть інтернет-майданчики в сфері продажів

У 2012-му світові онлайнові продажі перевищили $ 1 трлн і зараз показують зростання, що перевищує показники роздрібних магазинів. Однак укладачі списку вважають, що протягом наступної п’ятирічки нові технології повернуть офлайновим магазинам колишню популярність.

Справа в тому, що вони забезпечують споживчий досвід, який неможливо повторити в інтернет-магазині. Зокрема, покупці можуть фізично «стикнутися» з цифровим світом. Очікується, що суперкомп’ютерні технології дозволять продавцям-консультантам стати фахівцями по всіх продуктах, представлених в торговому залі.

Доповнена реальність і недавно анонсована відкрита хмарна платформа Watson для розробників запропонують споживачам новий формат покупок в магазині. Власники салонів продажів зможуть точно передбачати, які продукти захочуть купити їх клієнти. У результаті фізичні точки продажів перетворяться на простір, який підлаштовується під кожного відвідувача.

Інноваційні способи лікування на основі аналізу ДНК пацієнта

У наступні п’ять років розвиток аналітики великих обсягів даних і хмарних когнітивних систем, а також відкриття в області геномних досліджень допоможуть лікарям правильно діагностувати злоякісні пухлини і створювати персоналізовані плани лікування хвороби для мільйонів пацієнтів по всьому світу.

«Розумні» системи будуть аналізувати повну розшифровку генома пацієнта і великі архіви медичних карт і публікацій з теми, щоб надавати онкологам конкретні методи лікування. Боротьба з раком, заснована на аналізі генома, розглядається як перспективний метод досить давно, але лише у небагатьох лікарів була можливість діагностувати і лікувати пацієнтів на такому рівні.

Протягом п’яти років хмарні когнітивні системи можуть зробити таке персоналізоване лікування доступним для людей у всьому світі.

«Цифровий страж» прийде на допомогу в Інтернеті

Традиційні засоби забезпечення безпеки при роботі в Мережі, такі як паролі, антивіруси і мережеві екрани, що не надають комплексного захисту від дій зловмисників. Проблема, зокрема, полягає в тому, що подібні інструменти зазвичай розпізнають тільки відомі види шкідливих програм і типи атак.

Через п’ять років у кожного веб-користувача, на думку IBM, може з’явитися особистий «цифровий страж», який захищатиме довірені йому пристрої, запобігаючи крадіжці персональних даних.

Система безпеки зможе порівнювати контекстні, ситуаційні та хронологічні дані для аутентифікації на різних пристроях. Накопичуючи інформацію про користувачів, «цифровий страж» зможе відрізняти повсякденну активність від підозрілої і виступати в якості радника.

Міста стануть помічниками своїх жителів

Через п’ять років, вважають автори списку, «розумні» міста навчаться в режимі реального часу оцінювати мільярди процесів, роблячи висновки про потреби, заняття і навіть способи пересування людей.

Комп’ютерна інфраструктура при цьому дозволить визначати, які ресурси потрібно виділити, а також коли і де їх слід задіяти, щоб місто могло адаптуватися під потреби громадян. Мобільні пристрої і соціальні мережі дозволять жителям налагодити пряму взаємодію з міською владою.

Ця концепція вже отримала розвиток в Бразилії, де дослідники IBM працюють над створенням краудсорсінгової платформи, яка дозволить городянам звертати увагу адміністрації на відсутність необхідної інфраструктури для людей з обмеженими можливостями.

На виставці електроніки CES 2014, яка з 7 по 10 січня пройшла в Лас-Вегасі (Невада, США), демонструвалися відеоокуляри нового покоління Avegant Glyph, суміщені з якісними навушниками.

Відеоокуляри Avegant Glyph (тут і нижче зображення розробника).

Особливість пристрою Avegant Glyph в тому, що в ньому відсутні… дисплеї.

За допомогою масиву мікродзеркал зображення проектується безпосередньо на сітківку очей – незалежно для лівого і правого. В результаті виходить «дуже яскрава і чітка картинка».

Судячи з попередніх відгуків, Avegant Glyph забезпечує куди більш високу якість зображення, ніж будь-які існуючі пристрої. Частота оновлення дорівнює 120 Гц; при цьому за розміром картинка еквівалентна зображенню на 80-дюймовому екрані, що переглядається з відстані в 2,4 м.

Кут огляду по горизонталі в поточної версії складає 45 градусів; в перспективі цей показник «буде покращено». Метод проектування зображення не сітківку вимагає точного розташування оптичних елементів по відношенню до ока і фокусування.

Ці проблеми вирішені за рахунок особливої конструкції очок і застосування високоякісних оптичних елементів з незалежним підстроюванням.

22 січня стартувала Kickstarter-кампанія зі збору коштів на виробництво очок. Замовити новинку можна буде за орієнтовною ціною в 500 доларів. Поставки, швидше за все, почнуться ближче до середини 2014 року.

Ізраїльський стартап SolidRun, заснований в 2010 році, приймає замовлення на нову лінійку крихітних комп’ютерів CuBox-i «для кожного».
CuBox-i має форму куба з довжиною ребра близько 5 см. Важить міні-комп’ютер менше 100 г. При цьому, як стверджує розробник, виріб справляється практично з усіма завданнями, які виконує середньостатистичний користувач.

Міні-комп’ютер CuBox-i (тут і нижче зображення розробника)
Молодша версія CuBox-i оцінена в $ 45. Конфігурація включає одноядерний процесор з тактовою частотою 1,0 ГГц, 512 Мб оперативної пам’яті, мережевий контролер 10/100 Ethernet, два порти USB 2.0, інтерфейс HDMI і вихід S/PDIF.

Для зберігання даних служать змінні карти пам’яті формату MicroSD. Зрозуміло, що від комп’ютера з такими характеристиками багато очікувати не доводиться.

Але, заплативши $ 120, можна отримати набагато більш продуктивну модифікацію з 4-ядерним 1-гігагерцевим процесором Freescale iMX6 з архітектурою ARM, 2 Гб ОЗУ, адаптером Gigabit Ethernet, контролерами бездротового зв’язку Wi-Fi 802.11n і Bluetooth, портом eSata, а також інфрачервоним пультом дистанційного керування.

Зрозуміло, навіть топова версія CuBox-i не впорається з рендерингом складної графіки або сучасними іграми. Але міні-комп’ютер для цього і не призначений. Він розрахований на роботу з веб-сервісами та додатками, а також на використання в якості енергоефективного медіасерверу для передачі мультимедійного контенту.

Крім того, пристрій підійде для систем побутової автоматизації та інших прикладних задач. Розробники кажуть, що намагалися реалізувати в CuBox-i стільки функцій, скільки можливо для пристрою, який легко поміщається на долоні.

Зокрема, обіцяна сумісність з більшістю відкритих платформ, таких як Android, різні версії Linux, тощо.

Стороннім девелоперам пропонується повністю відкритий SDK-комплект для написання різних додатків. Теоретично CuBox-i міг бути ще компактнішим, але в цьому випадку на корпусі просто б не залишилося б місця для роз’ємів.

Комп’ютер здатний справлятися з декодуванням відео високої чіткості у форматі 1080p, а тому підходить для використання в якості невеликого медіацентру.

Цікаво, що одним із найбільших замовників CuBox-i є якась російська компанія, яка застосовує ці міні-комп’ютери для поширення мультимедійних файлів у великому конференц-центрі.