Новий митний кодекс діє з червня 2012, а останні поправки до нього були близько місяця назад. Але суть не в цьому. Типу наголошували на тому, що буде спрощений митний контроль, таким чином посилки будуть приходити швидше. Але насправді все не так вже і добре. За останній час у мене загубилось (чи вкрадено) 2 посилки, і швидше за все – вина в тому української митниці. А можливо, вони затримуються (чи може посилка йти 3 місяці?).

Що змінилось в цьому кодексі? Практично нічого. Читав, що змінився список дозволених товарів (що за безглуздя?). Також. змінився ліміт (з 200 до 300 євро – точно зараз не можу знайти). Що ж дає цей ліміт? По суті справи, посилки, вартість яких менша 300 євро, не потрапляють під митний контроль. Але замовляють і значно дорожчі товари – ноутбуки, телефони і т.д.

У нас є такий “косяк” в цьому законодавстві (на практиці) – якщо відправляється укрпоштою чи EMS, тобто державними службами, то в більшості випадків Ваші товари не підпадають під митний контроль, і не зовсім важливо, яка їх реальна вартість. В декларації можуть вказати занижену вартість, і на цьому все. Розпаковувати будуть лише, якщо будуть підозри. Якщо ж Ваша посилка йшла як дрібний пакет, то в 99% випадків її не будуть чіпати.

А ось якщо товар відправлено кур’єрською службою, то Ви в 99% випадків потрапите під митний контроль і не тільки. Потрібно заплатити за радіологічний, екологічний контроль, ПДВ і ще якісь платежі (повний список не скажу) =). Крім того, стояти в чергах і т.д.  Тому часто навіть легше повернути такі посилки назад. Терміново можна доставляти лише важливі документи. В цьому є сенс. В інших випадках – краще не ризикуйте. Довести щось дуже складно (мовляв, вартість не перевищує певну суму) – вони порахують все, як вони хочуть і зроблять все можливе, щоб Ваш товар попав під конфіскат.

Але потрібно розуміти, при доставці державною поштою, ніхто не дає жодних гарантій про отримання Вами посилки. Продавці наголошують, що в разі втрати посилки, її вартість Вам не буде компенсовано. Головний нюанс в тому, що реальних строків доставки також ніхто не може гарантувати (мені йшло іноді по 2 місяці).

Кур’єрські ж служби можуть доставити за кілька днів, так і замовляє цивілізована Європа та інші країни. А в нас повна бюрократія. Хтось один раз замовить так – і більше ніколи в житті не захоче. І ніхто не буде питати, чи коштує Ваша посилка 100 євро, чи 300.

Доречі, списки дозволених/заборонених товарів – теж цікава річ. Особливо цікаво, коли Ви намагаєтесь відправити китайський телефон на ремонт, а Вам кажуть – що туди заборонено відправляти телефони. Коли Ви кажете, що Вам всеодно і відправляєте, часто все нормально доходить. Але іноді, казали, що посилки повертаються, і вартість відправки не компенсується (тобто, знову ж таки, українська митниця не випускає товар навіть за кордон – і повертає Вам). Хоча приймаюча сторона ніколи б не відмовилась від таких посилок.

Коротше, все це не дуже мені подобається, особливо коли втрачаються посилки, а отже і втрачаються живі гроші.