Побоювався я за спину – і ось воно. Довго чекати не прийшлось. Рано чи пізно проблеми будуть, я розумів це. Поки не знаю що це, можливо і пройде. Скоріше всього нерв якийсь защемило – вкрай неприємно.

Тренування, мабуть, поки призупиню. Хоча коли тренуюсь – то болі не відчуваю абсолютно.

В мене якраз на літо з’являється хороша мотивація, дуже шкода якщо все серйозно – і доведеться забути про тренування.

Тепер я просто задумаюсь, чи варто тренуватись, як раніше? Можливо, краще виключити травмонебезпечні вправи типу присідання і станової тяги.  Спортсмени-профі борються з травмами за допомогою спортивної фармакології. Мені це аж ніяк не потрібно. Та й результати поки не супер, а вже перші тривожні дзвоники є.

Схоже, не все від мене залежить, бажання тренуватись вистачає, але небезпека отримати серйозну травму буде зростати разом із підвищенням загальних результатів. А може мені взагалі варто кинути цю справу? Мабуть всі сказали б мені – так! Це ж шкідливо для здоров’я.

Але я поки здаватись не збираюсь!