Близько трьох років назад (якшо точно 17.02.09) я вперше прийшов в зал. Вага моя була приблизно 82 кг (точно не пам’ятаю). Перша вправа, яку я спробував – жим лежачи. У мене вийшло витиснути лише 50 кг на раз. Що цікаво, я не міг зробити тоді на брусах жодного разу. Йшов час, багато моїх друзів перестали ходити в зал – хто розчарувався, а кому стало просто нецікаво. Мені подобалось, і з кожним днем, тижнем, місяцем – результати ставали все кращими. Звичайно, в інших результати були набагато вище, але чомусь мене це не розчаровувало – я знав, що мій час ще настане, і я зможу стати кращим за інших. Як результат тому – я і досі ходжу в спортзал, результати стали набагато кращими, але всеодно є ще куди рости.

Зараз я важу близько 96 кг – жим лежачи в мене 120 кг, присідання – 150 кг, і станова тяга – 210 кг (все на раз). Наводжу тільки основні силові показники – як орієнтир. Так ось, в останній час я вирішив всерйоз зайнятись пауерліфтингом (власне майже всі спортсмени-силовики з цього починають – а далі обирають – або силовий напрямок, або культуризм (бодібілдинг) ). Наведені результати вже досить непогані, але рости ще є куди і за рік я думаю пристойно їх підвищити. Основна мета – змагання, але є одна проблема, власне в цій темі я хотів про неї поговорити. Для мене слова [хімія – фармакологія – анаболіки – стероїди] – взагалі звучать страшно. Ця тема вже заїжджена давно, чи не кожен новачок в залі говорить про це. Звичайно, це все не просто так.

Дехто вважає ледь не смертельно небезпечним спортивне харчування (можливо від того, що не читають літературу, а можливо з часом все зрозуміють і так) – мені таких просто шкода, на форумах і сайтах різних таких “пасажирів” купа… Яка моя думка щодо спортивного харчування? Думаю – воно може підвищити кінцеві силові показники на 5-15%, і то, за рахунок набору власної ваги. Тобто, фактично, спортивне харчування – допомагає набрати вагу, яка уже і дозволить підвищити силу. Ризик побічних ефектів мінімальний, але і приріст результату не такий і великий.

Зараз ви зрозумієте різницю між спортивним харчуванням і спортивною фармакологією. Хімія – може дати приріст результату до 80% (це все умовно звичайно) – але вже видно різницю, так? Все було б нічого, але на більшості змагань допінг-контроль ніхто проводити не буде (це занадто дорого). Так і втрачається мотивація. Недавно були змагання, в моїй категорії “жали” навіть 192,5 кг. За 3 роки я зміг досягнути лише 120 кг. Тобто, нема чого іти навіть на змагання. Але я не буду переставати тренуватись, можливо, щось з того і вийде! Буду тренуватись ще інтенсивніше!