Думка про людину інших людей засноване на спостереженні за його поведінкою і промовою. На цій підставі судять про те, наскільки даний людина адекватна оточенню. Процес мислення — це внутрішній світ людини і процес його пізнання, а значить, мислення формує всю свідому діяльність людини.

Що таке мислення, види розладів мислення

Мислення — це здатність людини відокремлювати конкретні образи і поняття від абстрактних (абстрактних) понять і категорій, здатність не тільки сприймати (бачити, чути, відчувати), але і розуміти суть того, що відбувається. Основою мислення є накопичені сприйняття і уявлення у вигляді образів і словесних символів — саме вони є складовими частинами розумового процесу.

Думка — це складне узагальнене віддзеркалення дійсності з певними мотивами. Саме мотив викликає поява задуму (думки), який потім перетворюється спочатку у внутрішню, а потім в зовнішню мова. Весь цей процес має складні внутрішні механізми, за допомогою яких відбувається переклад задуму в мовлення, відбувається розпізнавання і розуміння чужої мови, виникнення власних думок у відповідь на чужі. Будь-які порушення в цих складних схемах викликають розлади процесу мислення.

Порушення мислення відрізняються великою різноманітністю і складністю. А так як думка нерозривно пов’язана з мовою, розлади мислення виявляють шляхом дослідження усної та письмової мови, адекватності виконання деяких тестів, а також адекватності поведінки людини в тих чи інших ситуаціях.

Виділяють три великі групи розладів мислення: порушення операційної сторони мислення (процесу узагальнення), порушення динаміки (логічного ходу) мислення і порушення мотиваційного компонента (цілеспрямованості) мислення.

Порушення операційної сторони мислення

Порушення процесу узагальнення полягає в тому, що рівень цього процесу знижується або спотворюється. При зниженні рівня узагальнення в судженнях хворих переважають безпосередні уявлення про предмети і явища. Оперування загальними ознаками замінюється встановленням суто конкретних відносин між предметами. При виконанні тесту такі хворі не в змозі зі всіляких ознак відібрати ті, які є найбільш суттєвими і узагальнюючими. Наприклад, вони не розуміють, у чому різниця між собакою і вороною, між столом і тарілкою.

При перекручуванні процесу узагальнення судження відображають лише випадкову сторону явищ. При виконанні тесту ними виділяються приватні ознаки і властивості, не відображають ні змісту явищ, ні смислових відносин між ними. Найчастіше такі порушення мислення бувають у хворих на шизофренію, але можуть спостерігатися і при інших захворюваннях.

Порушення динаміки мислення

У хворих з епілепсією, а також у хворих з віддаленими наслідками важких травм головного мозку виявляються порушення динаміки розумової діяльності, які називаються в психіатрії терміном «в’язкість». Хворі не можуть змінити спосіб своєї роботи, хід думок, переключитися з одного виду діяльності на інший. У таких хворих виявляється також сповільненість, тугоподвижность інтелектуальних процесів.

У хворих з маніакально-депресивним психозом спостерігається інший тип порушення динаміки мислення — нестійкий або лабільний. Він характеризується нестійкістю інтелектуальних процесів. Хворі не можуть тривалий час послідовно міркувати, незважаючи на те, що рівень узагальнення у них не знижений. При цьому будь виникло уявлення, слово, асоціація отримує відображення в мові хворого. Відбувається порушення логічного ходу міркування у вигляді стрибків ідей — хворий безперервно перескакує з однієї думки на іншу.

У хворих на шизофренію прискорення або уповільнення мислення часто поєднується з почуттям навязанность думок ззовні або навпаки, насильницької зупинки, відібрання думок.