Дисбактеріоз — це порушення балансу мікрофлори кишечнику, симптомами якого можуть бути здуття живота, підвищене газоутворення, спазми в животі, запор або пронос. Справитися з дисбактеріозом можна не тільки за допомогою харчових добавок, але і за допомогою дієти.

Залишити шкідливі бактерії без їжі

Для лікування дисбактеріозу потрібно в першу чергу на час відмовитися від їжі, завдяки якій шкідливі бактерії в кишечнику процвітають. Щоб нормально жити, рости і розмножуватися, бактеріям необхідні цукор і крохмаль. Тому і дієту при дисбактеріозі слід виключити солодкі прохолодні напої, картопля, хліб, бобові, макарони, випічку і різні десерти, а також молоко і йогурти. Єдині вуглеводи, які повинні входити в дієту — це фрукти, некрохмалисті овочі (наприклад, огірки та помідори; в картоплі багато крохмалю, і від нього слід відмовитися), мед. Основою дієти при дисбактеріозі є жири і білки тваринного походження.

Допомогти травленню

Дисбактеріоз може привести до порушення травлення, через що утруднюється вироблення травних ферментів і необхідних поживних речовин. Щоб допомогти травленню, робіть з овочів пюре і супи, ретельно готуйте м’ясо і рибу — піклуйтеся про те, щоб організм отримував їжу в найбільш легко перетравлюється формі.

Вилікувати кишечник

У деяких випадках дисбактеріоз призводить до пошкодження внутрішньої оболонки кишечника. У кістковому бульйоні містяться речовини, необхідні для відновлення кишечника. Тому, протягом як мінімум двох тижнів, рекомендується два-три рази на день випивати по чашці кісткового бульйону — готуйте його самостійно, щоб у ньому не було жодних хімічних добавок.

Відновити баланс

Корисні для кишечника бактерії, відомі як пробіотики, допоможуть відновити баланс мікрофлори і запобігти безконтрольний ріст шкідливих бактерій в майбутньому. Можна приймати добавки з пробіотиками або включити в дієту ферментовані продукти харчування. Мабуть, найпопулярніші продукти з пробіотиками — «живі йогурти». Вони прекрасно відновлюють баланс мікрофлори, однак не варто їсти їх довше, ніж протягом двох тижнів, щоб кишечник не розучився працювати без такої підтримки ззовні.