Аутизм у дорослих: життєві труднощі

Зазвичай ми думаємо про аутизм як про дитяче захворюванні, і лікуванням цього розладу в основному займається педіатрія. Але діти-аутисти виростають і перетворюються на дорослих, хворих на аутизм. І ось тут виникає безліч складностей.

У людей, страждаючих від аутизму, або розлади аутистичного спектру, як правило, виникають складнощі у плані спілкування і соціальної адаптації. Це ускладнює життя у багатьох відношеннях. А люди з важким ступенем захворювання потребують опікою і лікарському догляді цілодобово протягом усього життя. У цьому випадку сім’я пацієнта повинна вирішити непросте завдання, де буде жити і чим буде займатися цей доросла дитина, з урахуванням його потреб і особливостей, а також вибрати програму і засоби, які допоможуть реалізувати ці цілі. Навчання в домашніх умовах, в школі і на роботі, дозволяє людині з розладом аутистичного спектру підвищувати рівень освіти і розвиватися протягом всього життя. Деякі дорослі-аутисти (особливо з формою високофункціональні аутизму або синдрому Аспергера) можуть досить успішно займатися багатьма широко розповсюдженими видами діяльності. Деякі працюють у майстернях для інвалідів під керівництвом керуючих, навчених роботі з людьми з обмеженими можливостями.

Життя аутистів

У порівнянні з іншими людьми, аутисти значно рідше створюють сім’ї і народжують дітей. Також вони не надто часто живуть у великих містах. Але поступово все більше і більше людей з розладом аутистичного спектру знаходять собі пару серед людей з аналогічним синдромом. Ця так звана «аутичних культура» грунтується на загальноприйнятому думці, що аутизм — це не захворювання, що вимагає лікування, а унікальне бачення життя. Люди з розладом аутистичного спектру притягуються один до одного, так як їх об’єднують спільні інтереси або нав’язливі ідеї, а також сумісність типів особистості. Багато з них говорять про те, як важливо для них спілкуватися та підтримувати дружні відносини. І в цьому вони не відрізняються від інших.

Умови життя

Деякі люди, які страждають від аутизму, можуть вести відносно самостійне життя в своєму будинку або квартирі. Деякі справляються зі всіма повсякденними завданнями самі, іншим необхідна допомога у вирішенні найбільш складних проблем. Такі люди можуть отримувати підтримку або від членів своєї сім’ї, або від медичних працівників, або від будь-якої іншої служби. Для тих сімей, які вирішили залишити своїх «дорослих дітей» вдома, існує урядові фонди. Це такі програми, як «Додатковий дохід по соціальному забезпеченню», «Соціальне страхування на випадок втрати працездатності», а також програма «Медичне піклування». Інформацію про ці програми можна отримати в Управлінні соціальним забезпеченням. Часто люди з обмеженими можливостями живуть в групах, перебуваючи під наглядом фахівців. У таких будинках для людей з обмеженими можливостями працюють фахівці, які допомагають їм справлятися з повсякденною діяльністю, включаючи приготування їжі, ведення домашнього господарства і дотримання особистої гігієни. Люди з менш серйозними проявами захворювання можуть жити окремо, в своїх будинках. Декілька разів на тиждень їх відвідують фахівці з догляду за людьми з обмеженими можливостями. Люди з розладом аутистичного спектру, що вимагають безперервного піклування, можуть залишатися в спеціальних медичних закладах. Це ще один варіант для людей-аутистів, хоча і не найпоширеніший. Такі установи пропонують можливості щодо відновлення здоров’я та виконанню простий, але корисної роботи.

Робота

Невеликий відсоток дорослих з синдромом Аспергера можуть досягти успіхів у стандартних сферах діяльності, але часто ці успіхи значно нижче рівня їх дійсних здібностей і кваліфікації. Роботодавцям необхідно правильно використовувати знання та навички таких працівників. Автори «Керівництва по високофункціональні аутизму і синдрому Аспергера для батьків» описують три можливості для працевлаштування: на конкурсній основі, на громадських засадах або шляхом захищеної зайнятості.

Працевлаштування на конкурсній основі — це можливість влаштуватися на роботу самостійно, без будь-якої підтримки з боку оточуючих. Деяким навіть вдається відкрити власну справу. Люди з синдромом Аспергера можуть процвітати в тих видах діяльності, які вимагають уваги до деталей, але припускають мінімальне соціальне взаємодія з колегами, наприклад, в комп’ютерних науках. Робота на громадських засадах — це система підтримки працевлаштування, яка має на увазі оплачувану роботу в певних групах населення, іноді в якості працівника пересувний соціальної служби, іноді на посади, створену спеціально для даної людини. При захищеної зайнятості людині гарантується працевлаштування на різних підприємствах. Також у працівників, що займають захищені робочі місця, як правило, формують трудові навички і навчають нормам поведінки.

Для людей з тією чи іншою формою аутизму хорошим варіантом працевлаштування є інтернет, така взаємодія практично виключає можливість використання невербальних сигналів, які представляють складність для людей-аутистів. Щоб знайти підходяще місце роботи, можна звертатися в такі установи, як державна служба зайнятості, бюро соціального обслуговування, центр психічного здоров’я, а також в організації для інвалідів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *