Постменопауза являє собою заключну стадію інволютивних змін в жіночій статевій сфері, в результаті яких відбувається згасання менструальних циклів і втрата здатності до дітородіння. З настанні постменопаузи говорять за відсутності менструації не менше одного року.
Зазвичай постменопауза настає близько п’ятдесятирічного вікового рубежу і триває кілька років. У цій стадії продовжується прогресування гормонального дисбалансу, тобто відбувається зниження концентрації гормонів, що виробляються яєчниками, і підвищення рівня гормонів, що утворюються в гіпоталамусі головного мозку. Зниження загальної кількості естрогенів (жіночих статевих гормонів) призводить до зсуву співвідношення жіночих і чоловічих гормонів в бік останніх. У результаті в постменопаузі у жінок можуть проявитися ознаки оволосененія за чоловічим типом, можливо перерозподіл жирових відкладень на різних ділянках тіла, огрубіння голосу і так далі. Крім того, змінюється співвідношення самих жіночих гормонів.
Так, якщо для жінок репродуктивного віку характерне переважання естрадіолу над естрон, то в постменопаузі гормональна картина докорінно змінюється. На цій стадії кількість естрадіолу становить не більше 25% від загального вмісту естрону. Обидва ці гормону відносяться до групи естрагенів і виконують подібні функції, спрямовані на розростання слизової оболонки матки — ендометрія, що необхідно для впровадження заплідненої яйцеклітини в маткову стінку.
Однак якщо естрон відповідає лише за проліферацію епітеліальних клітин, тобто за зростання і збільшення їх кількості, то естрадіол забезпечує ще і диференціювання цих клітин. Це означає, що естрадіол «стежить» за тим, щоб зростаючий епітелій слизової оболонки матки продовжував виконувати властиві йому функції і не перетворився на злоякісну клітину. Ось чому в постменопаузі як і раніше необхідно проводити щорічний гінекологічний огляд.
Крім гормональних змін, для постменопаузи характерно зворотний розвиток і самої матки. І це цілком природно, враховуючи зниження загальної кількості жіночих статевих гормонів. Тому загальний обсяг матки зменшується приблизно на тридцять відсотків. Особливо помітна ця втрата в перші роки менопаузи.
На жаль, протягом постменопаузи не завжди обмежується лише інволютивними процесами: близько 40% жінок на цій стадії мають характерну симптоматику, яка не тільки погіршує самопочуття і знижує життєвий тонус, але і може становити серйозну небезпеку для здоров’я. Клімактеричні прояви у стадії постменопаузи відрізняються розладами обмінних процесів, сечостатевими порушеннями, дерматологічними проблемами, захворюваннями серцево-судинної системи і підвищеним ризиком онкологічної патології. Сечостатеві порушення проявляються запальними процесами в сечовому міхурі і сечівнику, прискорені позиви до сечовипускання, сухістю і витончення слизових оболонок піхви, різким зниженням лібідо через хворобливості і збіднення оргазменною відчуттів. Іноді можливо навіть випадання внутрішніх статевих органів.
У постменопаузі збільшується частота захворювань в системі кровообігу, особливо зростає ймовірність інфарктів і інсультів. Разом з тим унаслідок порушення жирового обміну в кровоносній руслі накопичується холестерин низької щільності, який призводить до пошкодження внутрішніх стінок судин і до атеросклерозу.
Оскільки статеві гормони жінки беруть участь в обміні мікроелементів, що забезпечують щільність скелетної тканини, в постменопаузі можуть виникнути захворювання кісткової системи, у тому числі остеопороз. З цієї ж причини різко збільшується ризик виникнення переломів.
Точно так само, як і під час пременопаузи, поліпшити самопочуття жінки і запобігти розвитку грізних ускладнень допоможе симптоматичне і гормональне (тобто замісне) лікування. Однак багато фахівців категорично не рекомендують гормони, пов’язуючи їх з високим ризиком виникнення злоякісної патології. Тому гормональну терапію краще використовувати в разі крайньої необхідності і після консультації з компетентним фахівцем.