Одним з непростих життєвих етапів, через який доводиться пройти кожній жінці, є клімактеричний період, або просто клімакс. Цей період характеризується поступовим згасанням дітородних функцій і загальної перебудовою організму. Процес цей досить складний, хоча багато в чому визначається індивідуальними особливостями жіночого організму. Так, спостерігається залежність перебігу клімаксу від способу життя, наявності шкідливих звичок, навколишнього психологічної обстановки і так далі. Однак у будь-якому випадку функціональні зміни при клімаксі тривають довгі роки і ніколи не залишаються непоміченими, оскільки мають низку характерних ознак.
Нерідко ці ознаки настільки виражені, що набувають статусу патологічних симптомів. Тому в таких випадках говорять вже не стільки про клімакс, скільки про клімактеричних розладах.
Від початку до кінця климактерической перебудови жіночого організму іноді проходить не одне десятиліття, тому фахівці розбивають цей тривалий період на кілька часових проміжків, кожен з яких має свої особливості і характерну клінічну картину. Так, для ранніх клімактеричних розладів характерна судиноруховий реакція, в результаті якої виникають так звані припливи. Розширення кровоносних судин виникає в основному у верхній половині тіла, тому найчастіше у жінок червоніє груди, плечі, шия і обличчя. Одночасно з цим підвищується пітливість, виникають головні болі. То в одну, то в іншу сторону коливається артеріальний тиск, збільшується частота серцевих скорочень, підвищується температура гиперемовані шкірних покривів. Вся описана симптоматика прямо або опосередковано пов’язана з різкими змінами діаметра в судинному руслі.
Припливи зазвичай швидко минають, проте їх легко спровокувати будь-якими емоціями (неважливо, негативними або позитивними). В цей же час починається зміна нейроендокринної діяльності організму. І це цілком природно, адже менструальний цикл — це складний ланцюжок послідовних гормональних проявів, яка в підсумку призводить або до вагітності, або до менструації. Тому будь-які зміни в цих взаємопов’язаних процесах (навіть якщо вони відбуваються повільно і поетапно) неминуче призводять до нервово-емоційним збоїв і ендокринною порушень. Розлади нервової та гуморальної систем починаються з погіршення настрою, швидкої стомлюваності, загальної слабкості, забудькуватості, агресивності, уразливості і депресії. На тлі цього може проявитися ще й психологічний фактор: починаючи усвідомлювати, що у неї починається клімакс, жінка може відчувати страх при думці про наближення старості і смерті або про своєї неповноцінності (адже вона поступово стає нездатною до виношування та народження дитини, навіть якщо вагітність в сім’ї більше не планувалася).
Менструальні цикли поки продовжуються, проте їх періодичність вже порушена: запізнювання може налічувати дні, тижні, а то й місяці. Оскільки в яєчниках припиняється розвиток фолікул і утворення жовтого тіла (а разом з ним і прогестерону — гормону, що регулює підготовку слизової матки до можливого зачаття), шар ендометрія відновлюються погано, набуваючи скоріше характер гіперплазії, тобто порушення розмірів і нормальної структури клітин. Така тканина масово відшаровується, викликаючи рясні і тривалі маткові кровотечі. Іноді такі крововтрати можуть становити загрозу для життя жінки. Гормональні порушення проявляються в гіперактивності щитовидної залози з усіма її проявами (помітне збільшення щитовидної залози, набряклість, тремор, диспепсичні розлади, порушення серцевої діяльності та ін.) Також в цей час у жінки знижується статевий потяг на тлі висушення і стоншування слизової піхви.
До пізніших клімактеричним розладів відносяться порушення серцево-судинної діяльності, ослаблення кісткової тканини та інші соматичні розлади. Нерідко загострюються хронічні захворювання.
Лікування клімактеричних розладів полягає в призначенні гормональних препаратів (але з великою обережністю, після детального обговорення з лікарем), а також в симптоматичної терапії. Велике значення має дієта, прийом фітотерапевтичних препаратів, помірні фізичні навантаження.