Щойно розпочався прийом документів на навчання в польських університетах, а фірми-посередники вже активізуються та пропонують різноманітні пакети послуг для вступників. При цьому просять за свої послуги від 500 до 1000 євро залежно від того, що входить до «набору абітурієнта». Платити чи ні – особистий вибір кожного, а тому фірми, щоб знайти якнайбільше клієнтів, доволі часто або лякають вступників, або трохи прикрашають дійсність. «Наш вибір» ознайомився зі сторінками посередників та вибрав 10 найтиповіших обманів.

1. «Навчання в Польщі – це високоякісна освіта в кращих європейських вузах». Звучить гучно, але не завжди відповідає дійсності. В загальнопольському рейтингу найкращими університетами визнано наступну п’ятірку: Ягеллонський, Варшавський, університет ім. Адама Міцкевича в Познані й обидві політехніки – Варшавську та Вроцлавську. А у світових рейтингах польські університети ніколи не підіймаються вище 300 позиції. Якщо обирати між таким собі державним вузом і хорошим приватним – краще приватний, а якщо ж вступаєте до якогось маловідомого приватного вишу, що знаходиться десь в кінці всіх рейтингів, будьте готові до рівня українського технікуму за немалі гроші.

2. «Навчайся і працюй у Польщі». Польське право щодо іноземців змінюється дуже часто. Так само і з правом на працю. Легально працювати без дозволу на роботу під час навчання можуть студенти третього ступеня, тобто докторанти. До минулого року студенти І і ІІ ступенів могли працювати лише за умови оформлення дозволу на тимчасове проживання або протягом літніх канікул. Тепер цей закон змінили на користь іноземних студентів, але деякі роботодавці не знають нових правил і перестраховуються, просто не приймаючи на роботу студентів з-поза ЄС. Також майте на увазі, що поєднувати працю й навчання, а також знайти роботу без досвіду та знання мови, буде дуже складно, особливо на першому році навчання.
3. «Сумарні витрати в перший рік навчання становлять близько 8000 євро». Цифра вражає, особливо якщо конвертувати її в гривні. Але не варто лякатися й відступати. По-перше, посередник зазначає суму вже з урахуванням своїх послуг, тому, якщо подаватимете документи самостійно, зекономите до тисячі євро. По-друге, агенція, напевно, орієнтувалася на найдорожчі факультети найкращих університетів Польщі, причому на англомовні програми. Ціна залежить від навчального закладу, факультету, мови викладання. Крім того, власники Карти поляка мають право на абсолютно безкоштовне навчання, а студентам без цього документа польський уряд виділяє низку стипендій, а університети – суттєві знижки. Зазвичай, виші надають гуртожитки. А якщо й ні, то знайти спільну кімнату з кимось, використовуючи соціальні медіа, не є великою проблемою. Як бачимо, суму в 8 тисяч взято по максимуму, але абсолютно реально прожити рік і на значно менші гроші.
4. «Завершення прийому документів – 15.03.16. Місця закінчуються швидко». Це твердження – очевидна спроба агенції-посередника замилити очі вступникам, аби ті не мали часу подумати про альтернативу. Рекрутація триватиме аж до початку літа, а другий тур (платне навчання) – навіть до початку осіннього семестру. Місць у державних університетах вистачить усім (особливо тим, хто платить), як, власне, і в приватних навчальних закладах.
5. «Рекрутація відбувається за принципом “хто перший”» – мотивує нас не зволікати ще одна фірма-посередник. Але чи ви насправді вірите в те, що система освіти в Польщі настільки примітивна й хороші університети беруть усіх без конкурсу та рейтингів? Звичайно, ні. Якщо ж це приватні університети, які працюють за таким принципом, то варто задуматися про якість освіти в подібних закладах. Тим більше, як показує практика, місця там не закінчуються ніколи й відомі випадки, коли студентів було прийнято на навчання після початку навчального року. Тому є час подумати.
6. «Достатньо базового знання мови». Якщо мова навчання польська, а не англійська, то реальне (!) знання мови на рівні як мінімум В2 – просто необхідне, аби повноцінно брати участь у навчальному процесі. Наголошуємо на слові «реальне», бо річ не в сертифікаті, а саме в розумінні та здатності вільно комунікувати. Польська система освіти відрізняється від української, тому будьте готові, що говорити, робити презентації та писати доведеться дуже багато. Починайте вчити мову завчасно, а якщо не впевнені в рівні своїх знань – візьміть зайвий рік, навчіться мови на спеціалізованих підготовчих курсах у Польщі.
7. «Вчитися легко». Легко тому, хто не вчиться. Потрібно буде багато читати польською та англійською, серйозно готуватися до екзаменів і писати наукові праці. Скопіювати реферат з Інтернету не вдасться, адже всі роботи перевіряються на наявність плагіату, а за останній передбачено суворе покарання.
8. «Професори з розумінням ставляться до іноземних студентів». Усе залежить від студента і професора. Це не означає, що студент, посилаючись на своє незнання мови чи іншу специфіку навчання в Україні, може отримувати найвищі бали і нічого при цьому не робити. Якщо професори зазвичай закривають очі на помилки в мові чи неправильну стилістику письма, то спекулювати цим ні в якому разі не можна.
9. «Сплачується рекрутаційна оплата від 40 до 200 євро». Таку інформацію подає одна із фірм посередників. Це не до кінця правда. Рекрутаційна оплата починається від 70 злотих, що за теперішнім курсом – близько 17 євро. Якщо хочете навчатися на творчих факультетах або фізичному вихованні, то заплатите дорожче. Все залежить від університету, наявності Карти Поляка, карти тимчасового чи постійного перебування і т.д. Тому радимо бути уважними і особисто перевірити ціну в розділі Opłata rekrutacyjna на сторінці університету.
10. «З викладачами завжди можна домовитися». Цю фразу дехто прочитує аж надто по-українськи і пропонує викладачам хабарі. Пам’ятайте, що це серйозне порушення закону, яке тягне за собою відповідні наслідки. Протягом останніх років у польських медіа обговорювали декілька таких прецедентів, після чого студентів із гучним скандалом було виключено з вишів прямо посеред навчального року без повернення коштів навчання.

Не пошкодуйте свого часу, аби детально вивчити всі можливості, щоб потім не жалкувати за втраченими роками та грошима.

Юлія ЛАЩУК